open
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Чинний

Конвенція

про умови праці в готелях, ресторанах

та аналогічних закладах

N 172 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро
праці та зібралася 5 червня 1991 року на свою сімдесят восьму
сесію,

нагадуючи, що на працівників, які працюють у готелях,
ресторанах та аналогічних закладах, поширюються міжнародні
конвенції і рекомендації щодо праці, котрі містять загальні норми,
які стосуються умов праці,

беручи до уваги, що через особливі умови, типові для праці в
готелях, ресторанах та аналогічних закладах, бажано поліпшити
практику застосування цих конвенцій і рекомендацій на
підприємствах зазначених категорій та доповнити їх спеціальними
нормами, спрямованими на те, щоб статус заінтересованих
працівників відповідав їхній ролі на підприємствах цих категорій,
котрі швидко розвиваються, і залучити туди нових працівників,
поліпшивши для цього умови праці, удосконаливши професійну
підготовку та розширивши перспективи професійного зростання,

беручи до уваги, що колективні переговори є ефективним
засобом визначення умов праці у цьому секторі,

вважаючи, що ухвалення конвенції, поряд з колективними
переговорами, дасть змогу поліпшити умови праці, перспективи
професійного зростання та зміцнить гарантії зайнятості в інтересах
працівників,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно умов праці в
готелях, ресторанах та аналогічних закладах, що є четвертим
пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять п'ятого дня червня місяця тисяча
дев'ятсот дев'яносто першого року нижченаведену Конвенцію, яка
може називатися Конвенцією 1991 року про умови праці в готелях і
ресторанах:

Стаття 1

1. Беручи до уваги положення параграфа 1 статті 2, ця
Конвенція застосовується до всіх осіб, які працюють:

a) у готелях та інших аналогічних закладах, котрі надають для
тимчасового проживання житлові приміщення;

b) у ресторанах та інших аналогічних закладах, котрі надають
харчування, напої або і те й друге.

2. Зазначені вище в a) і b) категорії кожний член Організації
визначає в світлі національних умов і після консультацій із
заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. Кожний
член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після
консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і
працівників вилучити зі сфери її застосування певні види
закладів, що підпадають під вищезгадані визначення, але щодо яких
виникають особливі проблеми суттєвого плану.

3. a) Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
може після консультацій із заінтересованими організаціями
роботодавців і працівників розширити сферу її застосування, ввівши
до неї інші аналогічні заклади, котрі надають туристичні послуги,
які зазначаються в заяві, що супроводить документи про
ратифікацію.

b) Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
може після консультацій із заінтересованими організаціями
роботодавців і працівників надалі за допомогою заяви повідомляти
Генерального директора Міжнародного бюро праці про те, що він
поширює сферу застосування Конвенції на інші категорії аналогічних
закладів, які надають туристичні послуги.

4. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
перелічує в першій доповіді про застосування цієї Конвенції, яку
подає відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації
праці ( 993_154 ), ті види закладів, котрі вилучено згідно з
вищенаведеним параграфом 2, назвавши причину такого вилучення,
виклавши відповідні позиції заінтересованих організацій
роботодавців і працівників відносно такого вилучення, і вказує у
наступних доповідях на стан національного законодавства та на
практику його застосування щодо вилучених закладів, а також на те,
якою мірою Конвенція застосовується або її застосування
передбачається щодо такого роду закладів.

Стаття 2

1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "заінтересовані
працівники" означає працівників, зайнятих у закладах, на які
поширюється дія Конвенції згідно з положенням статті 1 незалежно
від виду і тривалості їхніх трудових відносин. Однак кожний член
Організації у світлі національних законодавства, умов і практики
та після консультацій із заінтересованими організаціями
роботодавців і працівників може вилучати певні конкретні категорії
працівників зі сфери застосування всіх або деяких положень цієї
Конвенції.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
перелічує в першій доповіді про застосування цієї Конвенції, яку
подає відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації
праці ( 993_154 ), всі категорії працівників, котрі могли бути
вилучені згідно з вищенаведеним параграфом 1, назвавши причини
такого вилучення, зазначає у наступних доповідях, який прогрес є
щодо ширшого її застосування.

Стаття 3

1. Кожний член Організації без шкоди для автономії
заінтересованих організацій роботодавців і працівників ухвалює та
застосовує відповідно до національних законодавства, умов і
практики політику, спрямовану на поліпшення умов праці
заінтересованих працівників.

2. Загальною метою такої політики є забезпечення того, щоб
заінтересовані працівники не вилучалися зі сфери застосування
будь-яких мінімальних норм, серед них норм, котрі стосуються
соціального забезпечення, ухвалених на національному рівні для
працівників у цілому.

Стаття 4

1. Термін "робочий час" означає час, протягом якого працівник
перебуває у розпорядженні роботодавця, якщо тільки це не
визначається інакше національними законодавством чи практикою.

2. Заінтересовані працівники мають право на розумної
тривалості нормальний робочий час і понаднормову роботу,
відповідно до національних законодавства та практики.

3. Заінтересованим працівникам надається прийнятний
мінімальний щоденний і щотижневий відпочинок відповідно до
національних законодавства та практики.

4. У міру можливості заінтересованих працівників достатньо
завчасно інформують про графіки роботи, з тим щоб вони мали змогу
організувати відповідним чином особисте й сімейне життя.

Стаття 5

1. Якщо працівників у разі потреби залучають до роботи у
святкові дні, то вони одержують відповідну компенсацію у вигляді
вільного часу або грошової винагороди, що визначається за
допомогою колективних переговорів або відповідно до національних
законодавства чи практики.

2. Заінтересовані працівники мають право на щорічну
оплачувану відпустку, тривалість якої визначається за допомогою
колективних переговорів або відповідно до національних
законодавства чи практики.

3. У випадках, коли закінчується строк дії контракту або коли
період безперервної роботи працівників недостатньо тривалий, щоб
вони дістали право на повну щорічну відпустку, заінтересовані
працівники дістають право на оплачувану відпустку, тривалість якої
пропорційна тривалості роботи на підприємстві, або на виплату
відповідної грошової компенсації, що визначається за допомогою
колективних переговорів або відповідно до національних
законодавства чи практики.

Стаття 6

1. Термін "чайові" означає суму грошей, яку добровільно
вручає клієнт працівникові на додаток до тієї суми, котру клієнт
повинен сплатити за надані послуги.

2. Незалежно від чайових, заінтересовані працівники одержують
основну зарплату, що виплачується регулярно.

Стаття 7

Продаж і купівля робочих місць у зазначених в статті 1
закладах забороняється, якщо така практика існує.

Стаття 8

1. Положення цієї Конвенції можуть застосовуватися через
національне законодавство або за його допомогою, через колективні
договори, арбітражні рішення чи судові постанови або будь-яким
іншим чином, що відповідає національній практиці.

2. У державах-членах Організації, в яких положення цієї
Конвенції звичайно застосовуються шляхом угоди між роботодавцями
чи організаціями роботодавців і організаціями працівників чи
звичайно здійснюються іншим чином, крім законодавчого, дотримання
цих положень вважається ефективним, якщо вони застосовуються
шляхом таких угод чи іншим чином щодо переважної більшості
заінтересованих працівників.

Стаття 9

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції
надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для
реєстрації.

Стаття 10

1. Ця Конвенція має обов'язкову чинність тільки для тих
членів Міжнародної організації праці, чиї документи про
ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуде чинності через дванадцять місяців від дати
реєстрації Генеральним директором документів про ратифікацію двох
членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуватиме чинності для кожного члена
Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його
документа про ратифікацій.

Стаття 11

1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію,
після закінчення десяти років від дня, коли вона початково набула
чинності, може денонсувати її актом про денонсацію, надісланим
Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим
ним. Денонсація набуває чинності через рік після дати її
реєстрації.

2. Для кожного члена Організації, який ратифікував цю
Конвенцію і протягом року після закінчення зазначених у
попередньому параграфі десяти років не скористався передбаченим у
цій статті правом на денонсацію, Конвенція лишатиметься чинною на
наступні десять років, і надалі він зможе денонсувати її після
закінчення кожного десятиріччя в порядку, передбаченому в цій
статті.

Стаття 12

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх
членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх
документів про ратифікацію та актів про денонсацію, надісланих
йому членами Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманої ним
другої грамоти про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню
увагу на дату набуття чинності цією Конвенцією.

Стаття 13

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає
Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для
реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ) вичерпні відомості про всі документи про
ратифікацію і акти про денонсацію, зареєстровані ним відповідно до
положень попередніх статей.

Стаття 14

У випадках, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці
вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь
про застосування цієї Конвенції і розглядає доцільність внесення
до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий
перегляд.

Стаття 15

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, яка цілком або
частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не
передбачено іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової,
переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від
положень статті 11, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що
нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) від дня набуття чинності новою, переглянутою конвенцією цю
Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається у кожному разі чинною за формою
та змістом для тих членів Організації, які ратифікували її, але не
ратифікували нової, переглянутої конвенції.

Стаття 16

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають
однакову силу.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева

Конвенция

об условиях труда в гостиницах,

ресторанах и аналогичных заведениях

N 172

Генеральная конференция Международной организации труда,

созванная в Женеве Административным советом Международного
бюро труда и собравшаяся 5 июня 1991 года на свою семьдесят
восьмую сессию,

напоминая, что на трудящихся, работающих в гостиницах,
ресторанах и аналогичных заведениях, распространяются
международные конвенции и рекомендации о труде, содержащие общие
нормы, касающиеся условий труда,

принимая во внимание, что в силу особых условий, характерных
для труда в гостиницах, ресторанах и аналогичных заведениях,
желательно улучшить практику применения этих конвенций и
рекомендаций на предприятиях указанных категорий и дополнить их
специальными нормами, направленными на то, чтобы статус
заинтересованных трудящихся соответствовал их роли на быстро
развивающихся предприятиях этих категорий, и привлечь туда новых
трудящихся, улучшив для этого условия труда, усовершенствовав
профессиональную подготовку и расширив перспективы
профессионального роста,

принимая во внимание, что коллективные переговоры являются
эффективным средством определения условий труда в этом секторе,

считая, что принятие конвенции, наряду с коллективными
переговорами, позволит улучшить условия труда, перспективы
профессионального роста и укрепит гарантии занятости в интересах
трудящихся,

постановив принять ряд предложений по условиям труда в
гостиницах, ресторанах и аналогичных заведениях,

что является четвертым пунктом повестки дня сессии,

решив придать этим предложениям форму международной
конвенции,

принимает сего двадцать пятого дня июня месяца тысяча
девятьсот девяносто первого года нижеследующую конвенцию, которая
может именоваться Конвенцией 1991 года об условиях труда в
гостиницах и ресторанах:

Статья 1

1. Принимая во внимание положения пункта 1 статьи 2,
настоящая Конвенция применяется ко всем лицам, работающим:

а) в гостиницах и других аналогичных заведениях,
предоставляющих для временного проживания жилые помещения;

б) в ресторанах и других аналогичных заведениях,
предоставляющих питание, напитки или и то, и другое.

2. Указанные выше, в подпунктах а и б, категории определяются
каждым государством-членом в свете национальных условий и после
консультаций с заинтересованными организациями предпринимателей и
трудящихся. Каждое государство-член, ратифицирующее настоящую
Конвенцию, может после консультаций с заинтересованными
организациями предпринимателей и трудящихся исключить из сферы ее
применения определенные виды заведений, попадающих под
вышеуказанные определения, но в отношении которых возникают особые
проблемы существенного характера.

3. а) Каждое государство-член, ратифицирующее настоящую
Конвенцию, может после консультаций с заинтересованными
организациями предпринимателей и трудящихся расширить сферу ее
применения, включив в нее другие аналогичные заведения,
предоставляющие туристические услуги, которые указываются в
заявлении, сопровождающем грамоту о ратификации.

б) Каждое государство-член, ратифицирующее настоящую
Конвенцию, может после консультаций с заинтересованными
организациями предпринимателей и трудящихся впоследствии
посредством заявления извещать Генерального директора
Международного бюро труда о том, что оно расширяет сферу
применения Конвенции на другие категории аналогичных заведений,
предоставляющих туристические услуги.

4. Каждое государство-член, ратифицирующее настоящую
Конвенцию, перечисляет в первом докладе о применении настоящей
Конвенции, представляемом в соответствии со статьей 22 Устава
Международной организации труда ( 993_154 ), те виды заведений,
которые исключены согласно вышеприведенному пункту 2, приведя
причины такого исключения, указав на соответствующие позиции
заинтересованных организаций предпринимателей и трудящихся в
отношении такого исключения, и указывает в последующих докладах на
состояние национального законодательства и на практику его
применения в отношении исключенных заведений, а также на то, в
какой степени Конвенция применяется или предполагается ее
применение в отношении такого рода заведений.

Статья 2

1. В целях настоящей Конвенции термин "заинтересованные
трудящиеся" означает трудящихся, занятых в заведениях, на которые
распространяется действие Конвенции согласно положениям статьи 1
независимо от характера и продолжительности их трудовых отношений.
Однако каждое государство-член в свете национальных
законодательства, условий и практики и после консультаций с
заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся
может исключать определенные конкретные категории трудящихся из
сферы применения всех или некоторых положений настоящей Конвенции.

2. Каждое государство-член, ратифицирующее настоящую
Конвенцию, перечисляет в первом докладе о применении настоящей
Конвенции, представляемом в соответствии со статьей 22 Устава
Международной организации труда ( 993_154 ), все категории
трудящихся, которые могли быть исключены согласно вышеприведенному
пункту 1, приведя причины такого исключения, и указывает в
последующих докладах, какой прогресс имеется в отношении ее более
широкого применения.

Статья 3

1. Каждое государство-член без ущерба для автономии
заинтересованных организаций предпринимателей и трудящихся
принимает и применяет в соответствии с национальными
законодательством, условиями и практикой политику, направленную на
улучшение условий труда заинтересованных трудящихся.

2. Общей целью такой политики является обеспечение того,
чтобы заинтересованные трудящиеся не исключались из сферы
применения любых минимальных норм, в том числе норм, касающихся
социального обеспечения, принятых на национальном уровне для
трудящихся в целом.

Статья 4

1. Термин "рабочее время" означает время, в течение которого
трудящийся находится в распоряжении предпринимателя, если только
это не определяется иначе национальными законодательством или
практикой.

2. Заинтересованные трудящиеся имеют право на разумной
продолжительности нормальное рабочее время и сверхурочную работу,
в соответствии с национальными законодательством и практикой.

3. Заинтересованным трудящимся предоставляются приемлемый
минимальный ежедневный и еженедельный отдых, в соответствии с
национальными законодательством и практикой.

4. По мере возможности, заинтересованные трудящиеся
достаточно заблаговременно информируются о графиках работы, с тем
чтобы они имели возможность организовать соответствующим образом
личную и семейную жизнь.

Статья 5

1. Если трудящиеся в случае необходимости привлекаются к
работе в праздничные дни, то они получают соответствующую
компенсацию в виде свободного времени или денежного
вознаграждения, что определяется посредством коллективных
переговоров или в соответствии с национальным законодательством
или практикой.

2. Заинтересованные трудящиеся имеют право на ежегодный
оплачиваемый отпуск, продолжительность которого определяется
посредством коллективных переговоров или в соответствии с
национальным законодательством или практикой.

3. В случаях, когда истекает срок действия контракта или
когда период непрерывной работы трудящихся недостаточно
продолжителен, чтобы они получили право на полный ежегодный
отпуск, заинтересованные трудящиеся получают право на оплачиваемый
отпуск, продолжительность которого пропорциональна
продолжительности работы на предприятии, или на выплату
соответствующей денежной компенсации, но определяется посредством
коллективных переговоров или в соответствии с национальным
законодательством или практикой.

Статья 6

1. Термин "чаевые" означает сумму денег, которая добровольно
вручается клиентом трудящемуся в дополнение к той сумме, которую
клиент должен выплатить за оказанные услуги.

2. Независимо от чаевых, заинтересованные трудящиеся получают
основную зарплату, выплачиваемую регулярно.

Статья 7

Продажа и покупка рабочих мест в указанных в статье 1
заведениях запрещается, если такая практика существует.

Статья 8

1. Положения настоящей Конвенции могут применяться
посредством или с помощью национального законодательства,
коллективных договоров, арбитражных решений или судебных
постановлений или любым иным образом, соответствующим национальной
практике.

2. В государствах-членах, в которых положения настоящей
Конвенции обычно применяются посредством соглашения между
предпринимателями или организациями предпринимателей и
организациями трудящихся или обычно осуществляются иным образом,
кроме законодательного, соблюдение этих положений считается
эффективным, если они применяются посредством таких соглашений или
иным образом в отношении подавляющего большинства заинтересованных
трудящихся.

Статья 9

Официальные грамоты о ратификации настоящей Конвенции
направляются Генеральному директору Международного бюро труда для
регистрации.

Статья 10

1. Настоящая Конвенция имеет обязательную силу только для тех
членов Международной организации труда, грамоты о ратификации
которых зарегистрированы Генеральным директором.

2. Она вступит в силу через двенадцать месяцев после даты
регистрации Генеральным директором грамот о ратификации двух
членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступит в силу для
каждого члена Организации через двенадцать месяцев после даты
регистрации его грамоты о ратификации.

Статья 11

1. Каждый член Организации, ратифицировавший настоящую
Конвенцию, по истечении десяти лет со дня ее первоначального
вступления в силу может денонсировать ее заявлением о денонсации,
направленным Генеральному директору Международного бюро труда и
зарегистрированным им. Денонсация вступает в силу через год после
даты ее регистрации.

2. Для каждого члена Организации, который ратифицировал
настоящую Конвенцию и в годичный срок по истечении указанных в
предыдущем пункте десяти лет не воспользовался предусмотренным в
настоящей статье правом на денонсацию, Конвенция будет оставаться
в силе на следующие десять лет, и впоследствии он сможет
денонсировать ее по истечении каждого десятилетия в порядке,
предусмотренном в настоящей статье.

Статья 12

1. Генеральный директор Международного бюро труда извещает
всех членов Международной организации труда о регистрации всех
грамот о ратификации и заявлений о денонсации, направленных ему
членами Организации.

2. Извещая членов Организации о регистрации полученной им
второй грамоты о ратификации, Генеральный директор обращает их
внимание на дату вступления в силу настоящей Конвенции.

Статья 13

Генеральный директор Международного бюро труда направляет
Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций для
регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации
Объединенных Наций ( 995_010 ) исчерпывающие сведения о всех
ратификационных грамотах и заявлениях о денонсации,
зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих
статей.

Статья 14

В случаях, когда Административный совет Международного бюро
труда считает это необходимым, он представляет Генеральной
конференции доклад о применении настоящей Конвенции и
рассматривает целесообразность включения в повестку дня
Конференции вопроса о ее полном или частичном пересмотре.

Статья 15

1. Если Конференция примет новую конвенцию, полностью или
частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой
конвенции не предусмотрено иное, то:

а) ратификация каким-либо членом Организации новой,
пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически,
независимо от положения статьи 11, незамедлительную денонсацию
настоящей Конвенции при условии, что новая пересматривающая
конвенция вступила в силу;

б) со дня вступления в силу новой пересматривающей конвенции
настоящая Конвенция закрыта для ратификации членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается в любом случае в силе по
форме и содержанию для тех членов Организации, которые
ратифицировали ее, но не ратифицировали пересматривающую
конвенцию.

Статья 16

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют
одинаковую силу.

  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу