Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 20 листопада 2019 року

у справі № 209/1795/18

Цивільна юрисдикція

Щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини за заповітом

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що померла її бабуся - ОСОБА_3, яка за життя склала заповіт, яким заповіла їй частину квартири. Вказувала на те, що про існування заповіту вона дізналась випадково із газети, коли серед оголошень побачила, що її розшукує державний нотаріус. Одразу ж після цього вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, однак постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 стверджує, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки у позивача були документи її померлої матері і вона мала можливість переглянути їх і дізнатись про наявність заповіту.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У цій справі як на підставу пропущення строку для прийняття спадщини позивач посилалась на необізнаність про наявність заповіту.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з п. 2.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

П. 3.2. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, передбачено, що для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

У справі, що переглядається, установлено, що про існування складеного на її ім`я заповіту, позивачу стало відомо з повідомлення нотаріальної контори лише 30 травня 2018 року, тобто після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Висновки: при вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини необхідно враховувати свободу заповіту та повагу до волі спадкодавця, як фундаментальний принцип спадкового права. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Ключові слова: порядок спадкування за заповітом, наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, преклюзивні строки, підстави для визначення додаткового строку, набуття права на спадщину, строки для прийняття спадщини, встановлення поважності причин пропуску строку