Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 червня 2019 року
у справі № 409/1959/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо необхідності встановлення фактичних обставин набуття одним з подружжя права власності на земельну ділянку в порядку приватизації
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, поділ майна подружжя, визнання права власності у порядку спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з липня 2007 року ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 03 грудня 2011 року вони уклали шлюб.
До реєстрації шлюбу за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на 2/3 частини будинку, з яких 1/3 частина йому належала на підставі свідоцтва про право власності внаслідок приватизації та 1/3 частини - на підставі мирової угоди, затвердженою ухвалою суду першої інстанції від 15 вересня 2008 року.
Також позивач вказувала, що рішенням сільської ради від 09 квітня 2008 року ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок.
Розпорядженням районної державної адміністрації № 81 від 12 березня 2012 року ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку, розташовану на території сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого 30 березня 2012 року був виданий державний акт.
ОСОБА_3 помер. Спадкоємцем майна ОСОБА_3, окрім позивача, є його син - ОСОБА_2. На думку позивача спадкове майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_3 складається з 1/3 частини спірного будинку та відповідно до ст. 120 ЗК України з 1/3 частини земельної ділянки для обслуговування будинку та прибудинкової території, 1/2 частини земельної ділянки та 1/2 частини автомобіля.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3, однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 14 лютого 2008 року по 03 грудня 2011 року; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину буд.; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки для обслуговування буд.; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини автомобілю.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що суди неправильно застосували ч. 5 ст. 61 СК України (у редакції Закону України «Про внесення зміни до ст. 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя»). У зв`язку із цим земельна ділянка, набута за час спільного проживання без реєстрації шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя.
Правова позиція Верховного Суду: тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України свідчить, що у випадку набуття одним із подружжя за час шлюбу майна за власні кошти, таке майно є особистою приватною власністю.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до ст. 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя» від 11 січня 2011 року ст. 61 СК України доповнено ч. 5 такого змісту: об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Вказана норма набула чинності з 08 лютого 2011 року, однак була виключена на підставі Закону України «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка», який набрав чинності 13 червня 2012 року. Натомість ст. 57 СК України доповнено п. 5 частини, згідно з яким особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації.
Висновки: з урахуванням змін до СК України правовий режим приватизованої земельної ділянки змінювався. При цьому тільки в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя; до 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року така земельна ділянка належала до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.
Ключові слова: передумови для поділу приватизованої земельної ділянки як спільно нажитого майна, юридичні наслідки визнання земельної ділянки приватизованою, правила поділу приватизованого майна подружжя
