Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 жовтня 2019 року

у справі № 2-1677/2005

Цивільна юрисдикція

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження органу місцевого самоврядування

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Смак», комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» (далі - КП «Одеське МБТІ та РОН») про визнання договору дійсним, визнання права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності.

Рішенням суду першої інстанції від 21 березня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Рішенням апеляційного суду від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції від 21 березня 2005 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки рішенням суду першої інстанції порушено права територіальної громади міста в особі міської ради як власника земельної ділянки, на якій знаходиться придбані позивачем об`єкти нерухомості, але остання не була залучена судом першої інстанції до участі у справі.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначив, що суд апеляційної інстанції помилково прийняв та розглянув апеляційну скаргу міської ради, не врахувавши, що вона подана із порушенням строку на апеляційне оскарження, а в силу вимог ч.3 ст.297 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на час звернення міської ради до апеляційного суду) такий строк поновленню не підлягає. Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув справу без належного повідомлення сторін про час і дату судового засідання.

Правова позиція Верховного Суду: за змістом ч.1 ст.292, ч.1 ст.294 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Ч.3 ст.297 ЦПК України 2004 року передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за наявності підстав для такого поновлення, які будуть визнані судом поважними.

Разом з тим, незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу 1 року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення (абз.3 ч.3 ст.297 ЦПК України 2004 року).

Крім того, перелік осіб, зазначених в абз.3 ч.3 ст.297 ЦПК України 2004 року, не містить жодних винятків або уточнень щодо їх процесуального статусу.

Водночас за змістом ст.46 ЦПК України у відповідній редакції органи та інші особи, які відповідно до ст.45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси відповідних територіальних громад та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

З аналізу положень ст.ст.1,16,26,29,60 цього Закону вбачається, що територіальна громада володіє, користується і розпоряджається на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування, реалізуючи таким чином право комунальної власності. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

За таких обставин органи місцевого самоврядування у правовідносинах, які зачіпають право комунальної власності територіальної громади, діють як її представники та можуть звертатися до суду з метою захисту прав та інтересів територіальної громади, яку вони представляють.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Однак якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Висновки: враховуючи імперативний характер положень абз.3 ч.3 ст.297 ЦПК України 2004 року та те, що річний строк, визначений для органу місцевого самоврядування, є присічним і поновленню не підлягає, то суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-1678/05.

Ключові слова: право на оскарження рішення суду, преклюзивні строки, захист майнових інтересів територіальної громади, поновлення процесуальних строків