Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 червня 2019 року
у справі № 235/103/17
Кримінальна юрисдикція
Щодо оцінки особистих неприязних стосунків між особами як ознаки, що свідчить про відсутність хуліганського мотиву
Фабула справи: вироком суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік з покладанням обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що вона хуліганські дії не вчиняла, працівники магазину самі розкидали продукти харчування та обмовляють її у зв’язку з існуванням між ними неприязних стосунків.
Правова позиція Верховного Суду: хуліганство відрізняється від інших злочинів спрямованістю умислу, мотивами, цілями винного та обставинами вчинення ним кримінально караних дій.
При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо.
Суб'єктивна ж сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. При цьому неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Неповага з боку ОСОБА_1 була явною, тобто очевидною, безсумнівною як для неї, так і для очевидців її дій, що вказує на те, що вона була безпосереднім виконавцем хуліганських дій, вчинених групою осіб.
Висновки: посилання у касаційній скарзі на наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченої особи та потерпілих до і під час події, що і було правильно враховано судами при постановленні судових рішень.
Ключові слова: склад злочину передбаченого ст. 296 КК України, об'єктивна сторона хуліганства, ставлення винного до вчиненого діяння, ознаки хуліганських дій, сутність неповаги до суспільства як суб'єктивної сторони злочину
