Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 грудня 2018 року
у справі № 740/1538/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо документів, які підтверджують причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовця
Фабула справи: ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 (далі - Порядок № 975); скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, оформлене протоколом № 109; зобов’язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком № 975 у зв’язку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму.
Позовна заява мотивована тим, що з моменту встановлення ІІІ групи інвалідності позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, зокрема: визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням інвалідності третьої групи, пов’язаної із виконанням обов’язків військової служби, скасовано рішення Міністерства оборони України № 23, зобов’язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_3 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням інвалідності третьої групи, пов’язаної із виконанням обов’язків військової служби, та прийняти відповідне рішення, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю.
Мотивація касаційної скарги: Міністерство оборони України вказує на те, що позивачем не додано документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а також те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до абз.2 п. 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до абз.6 п. 11 Порядку № 975 серед іншого, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Порядок № 975 не визначає який саме документ (медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, висновок експерта, протокол військово-лікарської комісії, довідка МСЕК тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги.
У свою чергу, саме відповідач у цій справі, як уповноважений суб'єкт владних повноважень, зокрема, використовуючи архівні матеріали, зобов`язаний був довести протилежне, а саме, те, що позивач отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинив собі тілесні ушкодження.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі № 729/426/17.
Таким чином, встановивши, що позивач проходив строкову військову службу в Збройних силах СРСР, правонаступником яких в подальшому стало Міністерство оборони України, інвалідність встановлена в період, коли право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби, а відповідачем не доведений факт отримання позивачем поранення (контузії, травми або каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, суди першої та апеляційної інстанції правомірно встановили, що ОСОБА_3 має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Висновки: рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу № 262 від 11 лютого 2013 року засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Ключові слова: соціальні гарантії, право військовослужбовців на соціальну допомогу, соціальний захист військовослужбовців, отримання грошової допомоги від держави, належні докази
