open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 758/13891/14-к
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 вересня 2019 року

у справі № 758/13891/14-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо порядку вирішення питання про наявність чи відсутність стану необхідної оборони

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_2.

Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та вирішення цивільного позову скасовано і ухвалено свій, яким ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Задоволено частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_2. В решті вирок суду залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що біля магазину на ґрунті неприязних стосунків, що виникли внаслідок обопільної бійки, яка сталась за кілька хвилин до їх зустрічі, він, на відстані приблизно одного метра від ОСОБА_2 умисно здійснив один постріл з належного йому спеціального пристрою для відстрілу гумових куль в живіт останньому, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.

Мотивація касаційної скарги: захисник засудженого ОСОБА_1 зазначає, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України кваліфіковано неправильно та останній діяв у стані необхідної оборони, однак апеляційний суд таким доводам захисника не дав належної оцінки.

Правова позиція Верховного Суду: для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання. До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об`єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.

Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 36 КК України незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Тобто, закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є - напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.

У цьому кримінальному провадженню заподіянню ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 передувало отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в ході бійки останніх, яка сталась за кілька хвилин до їх зустрічі за участі також інших осіб, які в день описуваної у вироку події перебували разом із потерпілим поблизу магазину. Внаслідок бійки, відповідно до висновку експерта, ОСОБА_1 було заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості та легких тілесних ушкоджень. В матеріалах справи містяться дані про те, що з приводу зазначеного факту за заявою ОСОБА_1 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та в здійснювалось досудове розслідування.

Висновки: при вирішенні питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, існування чи можливість існування реального посягання на життя чи здоров'я особи встановлюється враховуючи конкретні обставини справи та шляхом здійснення порівняльного аналізу і оцінки наявності чи відсутності акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановлення їх співвідношення, відповідності чи невідповідності захисту небезпечності посягання, а не наявністю чи відсутністю вироку суду про встановлення факту заподіяння тілесних ушкоджень винній особі, як про це зазначив апеляційний суд.

Ключові слова: кваліфікація кримінального правопорушення, правові підстави для необхідної оборони, виключення злочинності діяння, існування стану необхідної оборони, ексцес оборони

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: