Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 вересня 2019 року

у справі № 904/3596/18

Господарська юрисдикція

Щодо обставин, які підлягають встановленню при розгляді позову про стягнення неустойки, нарахованої за прострочення виконання робіт, передбачених договором підряду

Фабула справи: АТ "ДТЕК Західенерго" звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" (далі - ПП "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт") про стягнення 105 731,15 грн неустойки, нарахованої за прострочення виконання робіт, передбачених договором підряду.

ПП "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з АТ "ДТЕК Західенерго" 363 767,52 грн суми заборгованості за виконані роботи.

Рішенням господарського суду первісний позов задоволено повністю. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, прийнято нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Мотивація касаційної скарги: АТ "ДТЕК Західенерго" зазначає, що необхідність розірвання договору виникла у зв'язку з тривалим невиконанням підрядником договірних зобов'язань за договором, при цьому роботи, за які ПП "Виробничо-комерційна фірма "Будпрофіт" просить відшкодувати заборгованість, виконані не були, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України (положення якої кореспондується з приписами ч. 2 ст. 230 ГК України), якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Натомість, згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, приписами ч.ч. 2, 4 ст. 849 ЦК України визначені різні, окремі підстави односторонньої відмови замовника від договору підряду (певні умови, безумовність) і, відповідно, прямо протилежні наслідки такої відмови, а саме визначення особи, яка має відшкодовувати збитки.

Таким чином, у разі відмови замовника від договору підряду підлягає обов'язковому з'ясуванню наступне: на підставі якої саме статті (частини статті) ГК України або ЦК України чи пункту договору замовник відмовився від договору; якщо замовник відмовився від договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України, то чи доведена фактична наявність вищевказаних нормативних підстав для такої односторонньої відмови замовника від договору; якими є наслідки такої односторонньої відмови - у залежності від підстав відмови та відповідної норми законодавства чи умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що строк виконання робіт на загальну суму 1 028 0007,60 грн. становить 60 календарних днів з дати підписання договору. Виходячи з дати підписання договору 07 вересня 2017 року, останнім днем своєчасного виконання підрядних робіт є 07 листопада 2017 року. Станом на 01 листопада 2017 року підрядник виконав роботи на суму 442 861,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт та не оспорюється сторонами. Таким чином, станом на 07 листопада 2017 року невиконаними підрядником залишились підрядні роботи на суму 585 146,40 грн. У зв`язку з невиконанням підрядником своїх зобов'язань за договором замовник, керуючись положеннями договору, повідомив підрядника про розірвання договору.

Висновки: предметом судового дослідження у справі про стягнення неустойки, нарахованої за прострочення виконання робіт, передбачених договором підряду, окрім іншого, є наступні питання: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору внаслідок виконання підрядником робіт настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2 ст. 849 ЦК України); у якому розмірі підрядником не виконані роботи, передбачені умовами договору; хто із сторін зобов’язання має відшкодовувати збитки.

Ключові слова: належне виконання зобов’язання, обов’язки підрядника, прострочення зобов’язання за договором підряду, визначення предмету судового дослідження