Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 жовтня 2019 року

у справі № 401/3244/17

Цивільна юрисдикція

Щодо правил, які враховуються при «конкуренції» заповітів

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду до Онуфріївського геріатричного пансіонату, третя особа - державний нотаріус державної нотаріальної контори, з позовом, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив: визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування після померлого ОСОБА_2; визнати частково недійсними заповіт ОСОБА_2 та свідоцтво про право на спадщину за цим заповітом в частині заповіту та отримання у спадщину Онуфріївським геріатричним пансіонатом земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що власник спірної земельної ділянки ОСОБА_2 передав її у фактичну власність позивача, отримавши від нього за це оплату у сумі 4000 грн, про що було складену письмову розписку. У зв`язку з існуванням мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, передача її у власність була оформлена шляхом видачі ОСОБА_2 нотаріально посвідченої довіреності, якою він уповноважив ОСОБА_1 вчиняти певні дії щодо вказаної земельної ділянки, в тому числі підписувати договори та отримувати плату за договорами.

Крім того, ОСОБА_2 оформив заповіт, яким зробив розпорядження на випадок своєї смерті про те, що заповідає вказану земельну ділянку ОСОБА_1. Згодом ОСОБА_2 помер.

Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право власності на спадкову земельну ділянку, проте йому відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_2 склав заповіт, яким все своє майно заповів Онуфріївському геріатричному пансіонату.

Позивач вважає, що надаючи наступний заповіт, у якому майно не конкретизоване, ОСОБА_2 не будучи обізнаним у чинному законодавстві України, не мав на увазі земельну ділянку, оскільки вважав, що вона вже йому не належить.

Рішенням суду першої інстанції, залишеного без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій мали ухвалити рішення не лише з формальним посиланням на правові норми, а й з урахуванням фактичних обставин передачі позивачу у власність спірної земельної ділянки, оформлення відповідної розписки, довіреністю і заповітом та передачею усіх правовстановлюючих документів на землю. Обставини справи об`єктивно вказують на подію відчуження ОСОБА_2 належної йому земельної ділянки шляхом її передачі позивачу у фактичну власність, що не враховано судами під час розгляду даної справи.

Правова позиція Верховного Суду: у ч.ч. 2 та 4 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Висновки: законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:

1. по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
2. по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Ключові слова: право на спадкування, право на заповіт, спадкування за заповітом, тлумачення заповіту, зміна заповіту