Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 липня 2019 року
у справі № 488/2161/15-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо обставин, що свідчать про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення органом державної влади
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.
Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції в області відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги, тут і надалі) у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження понад рік.
Мотивація касаційної скарги: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області зазначає, що порушення строків на апеляційне оскарження обумовлено несвоєчасним отриманням відповідачем оскаржуваного рішення, а тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки пропущений з поважних та незалежних від волі відповідача причин.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно із абз. 3 ч. 4 ст. 189 КАС України незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Тобто, встановлений річний строк є присічним (таким, що не може бути поновлений).
Ст. 44 КАС України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 49 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У даній справі постанова суду першої інстанції прийнята 25 квітня 2016 року у відкритому судовому засіданні без участі представника відповідача, хоча такий належним чином та завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується інформацією, зазначеній у повідомленні про вручення поштового відправлення. При цьому, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в області оскаржило рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку 04 травня 2017 року.
Висновки: подання органом державної влади заяви про видачу копії рішення суду першої інстанції майже через рік після його ухвалення не може свідчити про належне виконання відповідачем свого процесуального обов`язку, а відтак і про наявність поважних причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Ключові слова: необхідність дотримання процесуальних строків, процедура апеляційного оскарження судових рішень, належне урядування, встановлення поважності причин пропуску строку
