Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 жовтня 2019 року
у справі № 817/1814/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо зміни коефіцієнта у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Фабула справи: ПАТ “Українська залізниця” звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до ГУ Держгеокадастру, в якій просило суд визнати протиправними дії щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0; зобов'язати вчинити ГУ Держгеокадастру дій щодо видачі витягу із застосуванням коефіцієнту (Кф) у розмірі 1,0 - земель з цільовим призначенням "для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту".
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ПАТ “Українська залізниця” вважає, що суди не намагались встановити факт складання технічної документації із нормативної грошової оцінки впродовж 2016 та 2017 років, а також наявність рішень щодо затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки у зазначений період.
Правова позиція Верховного Суду: витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
Вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень ГУ Держгеокадастру. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.
Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.
Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.
Висновки: позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації коефіцієнту у розмірі 2,0 не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача. Правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.
Належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.
Ключові слова: нормативна грошова оцінка, оцінка земельної ділянки, цільове призначення ділянки, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, земельні спори, землекористування, земельні спори за участю суб’єкта владних повноважень