ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м.Київ

справа №817/1814/17

провадження №К/9901/56710/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Шарапи В.М., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця

на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 (суддя Щербаков В.В.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 (головуючий суддя Охрімчук І.Г., судді Капустинський М.М., Моніч Б.С.)

у справі №817/1814/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця

до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якій просило суд визнати протиправними дії щодо застосування у витязі від 07.02.2017 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 56:226:101:00:00:009:0078, площею 1,4913 га, яка розташована в м. Здолбунів, вул. Міцкевича, 24, Рівненської області, цільове призначення обслуговування майнового комплексу, в кількості тринадцяти будівель, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0; зобов'язати вчинити Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області дій щодо видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 - земель з цільовим призначенням "для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту".

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що визначення відповідачем вартості одиниці земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта 2,0 не відповідає законодавчо встановленим коефіцієнтам для таких видів земельних ділянок.

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 у справі №817/1814/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі №817/1814/17 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 залишено без змін.

5. Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, в особі Регіональної філії Львівська залізниця, з вищезазначеними судовими рішеннями не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 і постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі №817/1814/17 та прийняти нове рішення, яким передати справу на новий розгляд.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Гриціва М.І., суддів Бучик А.Ю., Анцупова Т.О. відкрито касаційне провадження у справі №817/1814/17.

У звязку з обранням до Великої Палати Верховного Суду головуючого судді Гриціва М.І. і судді-учасника Анцупової Т.О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Шарапи В.М., Желєзного І.В.

7. Від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 07.07.2008 серії ЯЯ №251828 Регіональна філія Львівська залізниця Публічного акціонерного товарисвта "Укрзалізниця" є постійним користувачем земельної ділянки площею 1,4913 га з кадастровим номером 56:226:101:00:00:009:0078, яка розташована в м. Здолбунів, вул. Міцкевича, 24, Рівненської області, цільове призначення обслуговування майнового комплексу, в кількості тринадцяти будівель.

9. Управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, було видано для позивача витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок із зазначенням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки у розмірі 2,0.

10. Регіональна філія Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулася з листом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо розяснення підстав зазначення у витягах коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки 2,0, на який отримала відповідь від 22.05.2017 щодо правомірності дій Управління Держгеокадастру у Здолбунівському районі та необхідності приведення у відповідність кодів цільового призначення. Для внесення змін до відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру Регіональній філії Львівська залізниця Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" було рекомендовано звернутися до Державного кадастрового реєстратора через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку за формою згідно з додатком 12 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №105, до якої також додати електронний документ із визначеним цільовим призначенням земельної ділянки.

11. Позивач з діями відповідача не погодився, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції керувались тим, що застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0 відбувається, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель. І оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаної земельної ділянки, Управлінням Держгеокадастру у Здолбунівському районі правомірно, у передбачений законодавством спосіб були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця", у якому при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф 2,0.

13. Суди наголосили, що відповідач як субєкт владних повноважень позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельних ділянок випадку наявності у Державному земельному кадастрі застарілої інформації з Українського класифікатора цільового використання землі або відсутності коду класифікації видів цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, а відповідних дій щодо подання заяв до Державного кадастрового реєстратора про внесення змін до відомостей про цільове призначення земельних ділянок позивач не здійснив.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

14. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права і неповне з'ясування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник вважає, що суди не намагались встановити факт складання технічної документації із нормативної грошової оцінки впродовж 2016 та 2017 років, а також наявність рішень щодо затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки у зазначений період. Відповідач без складання технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельних ділянок застосував Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі Порядок № 489).

15. Позивач зазначає, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок відбувалося без відома і волі позивача, особами, які входять до територіальних органів Держгеокадастру.

16. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки інформаційною базою можуть бути як затверджені генеральні плани населених пунктів, так і відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. При цьому коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки із зазначенням 2,0 застосовується якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначеного відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

17. Відповідач посилається на те, що оскільки до набрання чинності Закону України "Про державний земельний кадастр у відомостях, що містяться в документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки був відсутній код класифікації видів цільового призначення, то відповідно він і не міг бути перенесений до Державного земельного кадастру. Тобто, Головне управління Держгеокадстру у Рівненській області, як суб'єкт владних повноважень, позбавлений права самостійно визначати або присвоювати код цільового призначення земельних ділянок відповідно до діючої Класифікації видів цільового призначення земель у випадку відсутності відомостей щодо такого коду у Державному земельному кадастрі. А відповідних дій щодо подання заяв до Державного кадастрового реєстратора про внесення змін до відомостей та/або внесення нових (додаткових) відомостей до Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земель позивач не вчинив. Таким чином, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 1.0 може бути застосований лише після внесення до Державного земельного кадастру даних стосовно цільового призначення відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель на підставі заяви позивача.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

19. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зауважити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди повинні перевіряти їх на відповідність того, чи прийняті (вчинені) останні з дотриманням усіх вимог, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.

20. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

У ч. 4 ст. 23 цього Закону вказано, що рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

21. Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У ст. 13 вищевказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 цього ж Закону дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За приписами ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація.

У ст. 15 цього ж Закону встановлено, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про оцінку земель виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 201 Земельного кодексу України).

22. Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель.

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

23. Положеннями ст. 21 Закону України Про оцінку земель передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації державна експертиза землевпорядної документації (далі державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Частиною 2 ст. 7 вищевказаного Закону передбачено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.

У п 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 передбачено, що організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації передбачено те, що обов'язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (ч. 1 та 3 ст. 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації).

25. Положеннями ст. 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи.

Так, замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи.

У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти.

У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду.

Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

26. З аналізу вищенаведених приписів законодавства вбачається, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

27. Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

28. В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

29. Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості субєктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто обєктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома субєктами, що беруть на себе права чи обовязки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого субєктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного субєкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обовязки. І обєктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної субєктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

30. На цій підставі Верховний Суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

31. Суди попередніх інстанцій не врахували, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

32. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

33. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

34. У звязку з цим Верховний Суд вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дії відповідача щодо застосування у витязі від 07.02.2017 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 56:226:101:00:00:009:0078, площею 1,4913 га, яка розташована в м. Здолбунів, вул. Міцкевича, 24, Рівненської області, цільове призначення обслуговування майнового комплексу, в кількості тринадцяти будівель, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовуєтьсмя) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

35. Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

36. Зважаючи на те, що суди першої та апеляційної інстанції не дослідили характер спірних правовідносин та ефективність способу захисту порушеного права, обраного позивачем та відмовили у задоволенні позовних вимог по суті, оскаржувані судові рішення підлягають зміні в частині мотивування висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

37. Оскільки Верховний Суд судові рішення змінює тільки в частині мотивів та залишає без змін висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Львівська залізниця залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.02.2018 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 у справі №817/1814/17 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Шарапа

Суддя І.В. Желєзний