Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 вересня 2019 року

у справі № 295/188/17

Адміністративна юрисдикція

Щодо виплати пенсії особам, що займають посаду судді

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась з позовом до об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Управління), в якому просила визнати неправомірними дії об`єднаного управління Пенсійного фонду України в щодо відмови у поновленні виплати пенсії за віком; обов`язати відновити виплату пенсії.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01.06.2015р. по 31.12.2015р. залишено без розгляду. В частині періоду з 20.12.2016р. по 31.12.2016р. позов задоволено.

Мотивація касаційної скарги: Управління посилається на те, що припинивши виплату пенсії позивачу відповідач діяв відповідно до вимог діючого законодавства.

Правова позиція Верховного Суду: за п. 5 Прикінцевих положень Закону ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” (далі - Закон № 213-VIIІ), у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Оскільки Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI).

Таким чином, з 01 червня 2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Законом № 2453-VI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності у позивача права на поновлення виплати пенсії за віком, починаючи з 01 червня по 31 грудня 2015 року. Разом з тим, помилковими є висновки апеляційного суду щодо залишення без розгляду позовних вимог лише по 31.12.2015р.

Так, з позовом до суду позивач звернулась 04.01.2017р., а тому враховуючи передбачений ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) шестимісячний строк звернення до суду, залишенню без розгляду підлягають позовні вимоги за період з 01.06.2015р. по 03.07.2016р.

Вирішуючи питання про наявність у позивача права на отримання пенсії за віком за період з 04.07.2016р. колегія суддів виходить з того, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911-VIII), яким було продовжено особливий порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону №1058-IV (в редакції Закону № 911-VIII) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Отже, з 1 січня 2016 року призначені пенсії не виплачуються, у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

Судами встановлено, що після призначення пенсії у 2010 році позивач продовжує працювати на посаді судді.

Враховуючи викладене, у період 2016 року на позивача поширювались положення ст. 47 Закону №1058-IV (в редакції Закону № 911-VIII) щодо припинення виплати пенсії.

Висновки: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які займають посади державної служби, визначені Законом України «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Враховуючи що на дату звернення до суду з даним позовом позивач продовжувала працювати на посаді судді апеляційного суду, у відповідача були відсутні правові підстави для поновлення виплати їй пенсії, призначеної відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ключові слова: порядок нарахування пенсії, процедура здійснення пенсійних виплат, матеріальне забезпечення пенсіонерів, соціальні гарантії державних службовців