Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 червня 2019 року
у справі № 736/710/16-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо змісту поняття «винятковий цинізм»
Фабула справи: ОСОБА_1 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вироком апеляційного суду рішення місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання.
Мотивація касаційної скарги: прокурор зазначає, що суд за наявності лише однієї пом`якшуючої обставини - щире каяття, прийняв рішення про можливість призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
З судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням заздалегідь заготовленого пристрою для нанесення тілесних ушкоджень. Однак це не відповідає встановленим судами фактичним обставинам справи.
Висновки: під винятковим цинізмом слід розуміти зневагу нормами суспільної моральності, наприклад, груба непристойність, прояв безсоромності, знущання над хворими, старими особами тощо. Тому, колегія суддів дійшла висновку про необхідність у порядку ч. 2 ст. 433 КПК України змінити судові рішення щодо ОСОБА_1, виключити з їх мотивувальної частини посилання судів на таку ознаку об`єктивної сторони, як «вчинення злочину з винятковим цинізмом».
Ключові слова: кримінальне судочинство, хуліганство, характеристика засудженого