Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 червня 2019 року

у справі № 202/1776/17

Кримінальна юрисдикція

Щодо суб’єктивної сторони службової недбалості (ст. 367 КК України)

Фабула справи: вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах виконавчої служби строком на 2 роки зі штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4250 грн.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Апеляційний суд вирок суду першої інстанції залишив без змін.

За вироком суду ОСОБА_2 визнана винуватою у тому, що вона, будучи державним виконавцем відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції, на підставі заяви представника ПАТ «Дельта Банк» та виконавчого напису приватного нотаріуса, винесла постанову про відкриття виконавчого провадження на звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що належить ОСОБА_3, та з метою забезпечення його виконання винесла постанову про арешт майна боржника. При цьому всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_2, недбало ставлячись до своїх посадових обов`язків через несумлінне ставлення до них, не пересвідчилася в тому, що боржник - ОСОБА_3 не проживає на території відповідного району міста, арештоване майно також не знаходиться на даній території, не надіслала виконавчий документ за місцем його проживання, чим порушила вимоги ст. 20 вказаного Закону. В результаті зазначених дій за постановою державного виконавця було проведено прилюдні торги з реалізації вищезазначеного арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_3, а в подальшому право власності на це майно було зареєстровано за переможцем цих торгів - ОСОБА_4. У результаті зазначених дій законним правам та інтересам ОСОБА_3 було заподіяно збитків на суму 678 775 грн, що в більш ніж 1184 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян та спричинило потерпілому тяжкі наслідки.

Мотивація касаційної скарги: захисник ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду про доведеність винуватості засудженої не ґрунтуються на матеріалах справи, в її діях відсутній склад інкримінованого злочину, оскільки вона не мала умислу на спричинення збитків ОСОБА_3, а виконувала свої службові обов`язки, а тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між її діями та шкодою, яка заподіяна. Також вказує на порушення судом вимог кримінального процесуального закону, оскільки суд послався у вироку на докази (рішення у цивільних справах), які були долучені з порушенням вимог ст. 290 КПК України.

Правова позиція Верховного Суду: відповідальність за ст. 367 КК України настає у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені у зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, тобто, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Судами було встановлено, що ОСОБА_2 мала передбачені посадовою інструкцією повноваження на вчинення відповідних виконавчих дій, проте здійснила ці виконавчі дії по виконавчому документу, які за територіальною компетенцією не могли бути виконані саме в цьому відділі державної виконавчої служби. При цьому вона, недбало ставлячись до своїх посадових обов`язків, не виконала дій щодо перевірки зазначеної обставини, не встановила, чи підлягає отриманий нею виконавчий напис нотаріуса примусовому виконанню на території відповідного району. Тобто вчинила інкриміновані їй дії через необережність, яка характеризується недбалістю.

Висновки: службова недбалість - це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності. При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно, несумлінно) або взагалі не виконує.

Ключові слова: з’ясування форма вини, психічне ставлення до діяння, ставлення до наслідків, усвідомлення суспільно-небезпечного характеру діяння