Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 19 вересня 2018 року

у справі № 523/5890/15-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо нарахування ПДВ при визначенні розміру страхових платежів

Фабула справи: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ПрАТ «СК «Уніка» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Позовна заява мотивована тим, що сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля під його керуванням. ОСОБА_4 був визнаний винним у порушенні Правил дорожнього руху, яке призвело до зіткнення та пошкодження транспортних засобів.

Зазначав про те, що він отримав від ПрАТ «СК «Уніка», де відповідач застрахував цивільно-правову відповідальність, страхову виплату у розмірі 24 808 грн 90 коп. Однак, загальний розмір шкоди пошкодженого автомобіля становить 62 796 грн, тому він просив суд стягнути з ОСОБА_4 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у розмірі 37 987 грн 10 коп. та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Заочним рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 37 987 грн 10 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_4 зазначав про те, що немає доказів належності та допустимості акта виконаних робіт щодо ремонту автомобіля ОСОБА_2, договору та копій квитанцій до прибуткових касових ордерів, як доказів реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля позивача.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.

У випадку не проведення фактичного ремонту транспортного засобу, податкові зобов'язання не виникають.

Висновки: всі операції з надання послуг із страхування, в тому числі пов'язані компенсацією страховиком збитків, понесених потерпілим при настанні страхового випадку, не є об'єктом оподаткування ПДВ. В зв'язку з чим, за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, яка підлягає відшкодуванню страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (п. 36.4 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях.

Ключові слова: застрахований транспортний засіб, договір страхування, оподатковувані об’єкти, підстави встановлення розміру виплати