Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 березня 2019 року
у справі № 509/5449/13-к
Кримінальна юрисдикція
Щодо обов’язковості проведення судово-медичної експертизи у провадженнях стосовно вчинення злочинів проти життя та здоров'я особи
Фабула справи: за вироком районного суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.
Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
Мотивація касаційної скарги: прокурор та захисник засудженого ставлять під сумнів належність та допустимість висновку експертизи та звертають увагу на те, що при проведенні повторної комплексної судово-медичної експертизи не вдалося встановити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_3. Крім того, зазначають про те, що в ухвалі суду невірно відображена позиція прокурора, який просив суд перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 122 на ч. 1 ст. 126 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі ч. 1 ст. 49 КК України. Вказують про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Правова позиція Верховного Суду: згідно із ч. 2 ст. 242 КПК України висновок судово-медичної експертизи є обов'язковим засобом доказування характеру і ступеня тяжкості завданих потерпілому тілесних ушкоджень, що є необхідною кваліфікуючою ознакою злочину, за який ОСОБА_2 засуджено.
Суд апеляційної інстанції з метою перевірки доводів апеляційної скарги засудженого щодо невідповідності висновків судово-медичної експертизи фактичним обставинам кримінального провадження та з метою повторного встановлення механізму спричинення та степеню тяжкості тілесних ушкоджень призначив у кримінальному провадженні повторну комісійну судово- медичну експертизу.
Відповідно до висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 установити виявилося неможливо, оскільки до Головного бюро судово-медичної експертизи не надійшли амбулаторна карта з відомостями про стан здоров'я ОСОБА_3 за 10-15 років до вказаних подій, довідка лікарні, та потерпілий не з'явився для огляду комісією.
Висновки: обов'язковою умовою у справах щодо вчинення злочинів проти життя та здоров'я особи є належним чином проведена відповідно до вимог ст. 242 КПК України судово-медична експертиза щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
Ключові слова: середня ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, висновок експертизи