Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного суду
згідно з Постановою
від 27 листопада 2018 року
у справі № 912/1385/17
Господарська юрисдикція
Щодо систематичного невнесення орендної плати як підстави розірвання договору оренди землі
Фабула справи: міськрада звернулась до господарського суду з позовом до приватного підприємства, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між міськрадою та ПП.
Позивач вказав про порушення його прав, що полягало у свідомому невиконанні відповідачем погоджених сторонами умов договору оренди земельної ділянки, а саме систематичному невнесенні орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання договору відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону «Про оренду землі». Окрім того, систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою відповідно до ст.141 ЗК України.
Господарський суд позов задовольнив. Постановою апеляційного господарського суду вказане рішення скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про належне підтвердження матеріалами справи систематичної несплати відповідачем орендної плати за договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Мотивація касаційної скарги: заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: суд порушив вимоги п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України щодо порядку розподілу коштів, перерахованих на сплату заборгованості платника податків, не взяв до уваги довідку фіскального органу, як належний доказ підтвердження заборгованості з орендної плати та спрямування сплачених коштів в рахунок погашення податкового боргу попередніх періодів, який обліковувався за відповідачем за іншими договорами, та, натомість, прийняв як належний доказ у справі декларації зі сплати за договором суборенди.
Правова позиція Верховного Суду: виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
Висновки: Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що немає підстав для відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 910/16306/13 щодо систематичного невнесення орендної плати як підстави розірвання договору оренди землі.
