Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 лютого 2026 року
у справі № 755/15993/18
Кримінальна юрисдикція
Щодо визначення суб'єкта продовження строку досудового розслідування в об'єднаних провадженнях залежно від того, чи розпочато перше з них до або після 16 березня 2018 року
Фабула справи: ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_23 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_24 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 306 та ч. 3 ст. 307 КК України; ОСОБА_25 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Мотивація касаційної скарги: прокурор звертає увагу, що зміни в ст. 294 КПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закону № 2147-VIII) не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін - із 16 березня 2018 року. У зв`язку з цим, на думку касатора, саме до компетенції прокурора відповідного рівня належали повноваження щодо продовження строків досудового розслідування до 16 березня 2018 року, а в об`єднаних провадженнях, де відомості про одне чи більше кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до зазначеної дати, а інші - після, прокурор з огляду на приписи ст. 217 КПК також має повноваження продовжувати строк досудового розслідування.
Правова позиція Верховного Суду: законодавцем передбачено два різні порядки (підходи) продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях залежно від дати внесення відомостей про них до ЄРДР. До того ж залежно від дати внесення таких відомостей до ЄРДР буде також визначатися суб`єкт, до компетенції якого належать повноваження продовжити строки досудового розслідування.
Відповідно до п. 4 §2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII зміни щодо судового контролю за продовженням строку досудового розслідування не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Законодавець у п. 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII застосував термін «справи», а не «процесуальні дії» чи «процесуальні рішення». Таке формулювання свідчить про намір законодавця визначити порядок застосування нового правового режиму не до окремих процесуальних актів, а до кримінального провадження загалом як цілісного правового явища.
Системний аналіз приписів КПК дозволяє виснувати, що кримінальне провадження як процесуальна категорія характеризується єдністю предмета розслідування та процесуального режиму його здійснення. Об`єднання матеріалів кількох досудових розслідувань не породжує нового кримінального провадження, а утворює єдине об'єднане провадження, правовий режим якого визначається моментом його початку - датою внесення відомостей про перше кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Оскільки ч. 7 ст. 217 КПК України прямо вказує на день початку розслідування раніше розпочатого провадження як початковий момент відліку для об'єднаного провадження, то й повноваження щодо продовження строку зберігаються за тим суб'єктом, який був уповноважений на момент початку цього раніше розпочатого провадження.
Інший підхід, а саме застосування різних правових режимів продовження строків досудового розслідування в межах одного об'єднаного кримінального провадження, суперечив би принципу процесуальної економії та призводив би до правової невизначеності. Такий підхід створював би ситуацію, за якої в одному провадженні одночасно діяли б два несумісні процесуальні порядки, що унеможливило б ефективне здійснення кримінального провадження.
Суб'єктом, уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування, є прокурор або слідчий суддя залежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), коли діяла попередня редакція ст. 294 КПК України, повноваження з продовження строків належать прокурору відповідного рівня. У провадженнях, відомості про які внесені вже після цієї дати, діє новий порядок, що передбачає необхідність звернення (у передбачених законом випадках) до слідчого судді.
У разі об'єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової редакції ст. 294 КПК України.
Висновки: у тому разі, коли за часом початку першого з об`єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження. Велика Палата такий висновок робить з огляду на те, що вчинення такої процесуальної дії слідчим суддею за формою і порядком надає більші гарантії дотримання прав та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Ключові слова: темпоральна дія законодавства, межі повноважень прокурора, розмежування повноважень, законність продовження строку
