Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 листопада 2025 року
у справі № 910/12059/24[2]
Господарська юрисдикція
Щодо звільнення будівель навчальних закладів від сплати пайових внесків на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури
ФАБУЛА СПРАВИ
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду із позовом до Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та ТОВ "Євротранс" про стягнення солідарно безпідставно збережених грошових коштів пайового внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 4 497 132,96 грн.
Господарський суд рішенням позов задовольнив повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.
ОЦІНКА СУДУ
У підпункті 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX визначено, що пайова участь не сплачується у разі будівництва будівель навчальних закладів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 затверджено Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності, відповідно до пункту 27 яких, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які цього потребують, повинні бути забезпечені гуртожитком (крім навчання на виробництві).
Тобто, на заклади освіти покладено обов'язок забезпечити здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які цього потребують, гуртожитками (за винятком випадків навчання на виробництві). Відповідний обов`язок є частиною державної освітньої політики, спрямованої на створення належних умов для реалізації права на освіту.
У цьому контексті гуртожиток виступає структурною складовою інфраструктури навчального закладу, функціонально спрямованою на забезпечення доступності та організації освітнього процесу.
Якщо будівлю гуртожитку первісно спроєктовано та споруджено саме як спеціалізований об`єкт для розміщення студентів та інших осіб, залучених до реалізації навчального процесу, та забезпечення їх проживання у зв`язку з навчанням, то її житлова функція не є самодостатньою, а виступає похідною від освітньої, передусім у контексті забезпечення належної організації навчального процесу.
За своєю природою гуртожиток у такому випадку виконує не роль звичайного житлового будинку, а роль елемента освітньої інфраструктури, включеного в систему організації освітнього процесу.
Розміщення студентів у гуртожитку становить структурну, невіддільну частину забезпечення освітньої діяльності навчального закладу, оскільки воно покликане створити саме матеріальні умови, без яких реалізація права на освіту для значної частини здобувачів (зокрема іногородніх студентів) була б істотно ускладнена або фактично унеможливлена. Отже, функціональне призначення такої будівлі полягає не лише у наданні місця проживання як такого, а у забезпеченні можливості участі студентів в освітньому процесі, тобто у виконанні навчальної (освітньої) функції у широкому розумінні даного процесу.
За наведених обставин будівлю гуртожитку, яка за своїм первісним проєктуванням, цільовим призначенням та фактичним використанням слугує забезпеченню функціонування навчального закладу й проживання його студентів, слід відносити саме до будівель навчальних закладів.
Будівлю гуртожитку, яка за своїм первісним проєктуванням і фактичним використанням забезпечує функціонування навчального закладу та проживання його студентів, є саме будівлею навчальних закладів, а не об'єктом, що виконує самостійне, відокремлене від освітньої діяльності житлове чи інше призначення.
ВИСНОВКИ: при ухваленні Закону № 132-IX законодавець мав на меті надати пільговий режим не лише тим об`єктам, у яких безпосередньо здійснюється освітній процес, а й усім будівлям, які є функціонально необхідними для забезпечення повноцінної діяльності навчального закладу як цілісного освітнього комплексу. Зазначене охоплює, зокрема, гуртожитки, бібліотеки, їдальні, спортивні споруди, адміністративні та допоміжні приміщення тощо, які, хоч і не є "навчальними приміщеннями" у вузькому розумінні цього визначення, однак становлять невід`ємну частину інфраструктури закладу освіти та спрямовані на задоволення потреб його здобувачів, педагогічного складу й обслуговуючого персоналу.
Отже, з огляду на функціональне призначення предмета будівництва та, як наслідок, його віднесення до будівель навчальних закладів, пайовий внесок відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не підлягає сплаті замовником будівництва.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови пайової участі, обов'язки замовника будівництва, спори у сфері будівництва
