Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 лютого 2025 року
у справі № 278/4135/24
Цивільна юрисдикція
Щодо дійсності нотаріально засвідченого документа у Федеративній Республіці Німеччині, на якому проставлено апостиль
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, скаргу ОСОБА_1 задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Судами встановлено, що ОСОБА_1, громадянин України, проживає у Федеративній Республіці Німеччині, де ним було видано довіреністю (українською мовою), якою уповноважив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 представляти його інтереси, у тому числі, одержувати належне йому майно та зареєструвати на його ім`я.
У довіреності окремо прописано, що представникам надається право вирішити спірне питання по вищевказаному автомобілю, який за рішенням суду належить ОСОБА_1, він довірив вилучити автомобіль у будь-яких органів, чи приватних осіб, які незаконно ним володіють й оформити цей автомобіль на його ім`я.
Справжність підпису ОСОБА_1 на довіреності засвідчена нотаріусом Федеративної Республіки Німеччина.
Судами надано відповідну правову оцінку вказаному документу, його змісту, враховано, що до довіреності долучений засвідчувальний напис нотаріуса іноземної держави, у ній проставлений спеціальний штамп - апостиль.
При цьому всі документи супроводжені їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Судами попередніх інстанцій враховано норми Закону України «Про міжнародне приватне право» і зроблено обґрунтовані висновки про те, що наслідки вищевказаної довіреності мають місце в Україні, так як документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (стаття 13 вказаного Закону).
Судами враховано положення Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів», а також ураховано наявність у документі засвідчувального напису нотаріуса та спеціального штампу - апостиля.
Відповідно до статті 3 Гаазької Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
У статті 5 Конвенції визначено, що заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.
ВИСНОВКИ: нотаріально засвідчений документ у Федеративній Республіці Німеччині, на якому проставлено апостиль, не потребує додаткового оформлення чи засвідчення в Україні. Довіреність, що на території Федеративної Республіки Німеччини визнана офіційною, вважається такою самою і на території України, вона підлягає до прийняття на території України уповноваженими органами державної влади.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підтвердження дійсності офіційних документів, оскарження під час виконавчого провадження, представництво за довіреністю
