Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 грудня 2024 року
у справі № 990/16/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності у Міністерства юстиції України права на оскарження рішення Вищої ради правосуддя, винесеного за результатами розгляду повідомлення судді про втручання в його діяльність
ФАБУЛА СПРАВИ
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Уповноважений із захисту державної мови, у якій позивач просить визнати протиправним та нечинним рішення ВРП «Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1».
Касаційний адміністративний суд ухвалою закрив провадження у цій справі за клопотанням відповідача на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС, дійшовши висновку, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із частиною першою статті 73 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) ВРП з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя: 1) веде і оприлюднює на своєму офіційному вебсайті реєстр повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, проводить перевірку таких повідомлень, оприлюднює результати та ухвалює відповідні рішення; 2) вносить до відповідних органів чи посадових осіб подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими вчинено дії або допущено бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів або підриває авторитет правосуддя; 3) вносить на розгляд зборів відповідного суду подання про звільнення судді з адміністративної посади у разі невиконання ним рішення ВРП; 4) ухвалює та оприлюднює публічні заяви і звернення; 5) звертається до суб`єктів права законодавчої ініціативи, органів, які уповноважені приймати правові акти, із пропозиціями щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя; 6) звертається до прокуратури та органів правопорядку щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочинів, вчинених щодо суду, суддів, членів їх сімей, працівників апаратів судів, злочинів проти правосуддя, вчинених суддями, працівниками апарату суду; 7) готує у співпраці з органами суддівського самоврядування, іншими органами та установами системи правосуддя, громадськими об`єднаннями і оприлюднює щорічну доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні; 8) вживає інших заходів, які є необхідними для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.
Питання про необхідність вжиття заходів з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя ВРП розглядає за зверненням суддів, суду, органів та установ системи правосуддя, а також із власної ініціативи [пункт 24.1 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 24.01.2017 № 52/0/15-17 (з подальшими змінами; далі - Регламент)].
Що ж до суб'єктів владних повноважень, то, як установлено частиною четвертою статті 5 КАС, вони мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Нормами пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення № 228), визначено, що Мін`юст є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.
Підпунктами 54-3, 60, 83-15, 87 пункту 4 Положення передбачено, що Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань:
- звертається до суду з позовами та бере участь у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції»;
- звертається до суду з позовами та бере участь у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування за рішеннями Європейського суду з прав людини, зокрема через територіальні органи Мін'юсту;
- здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з позовом та бере участь у справі про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії;
- звертається до суду з позовом та бере участь у справі про анулювання реєстраційного свідоцтва постійно діючого третейського суду у випадках, передбачених законом, зокрема через територіальні органи Мін`юсту;
- звертається до суду з позовами та бере участь у справах в інтересах осіб, які не мають в Україні постійного місця проживання, під час розгляду справ судами України у межах виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, а також в інших випадках, передбачених міжнародними договорами України чи іншими актами законодавства, зокрема через територіальні органи Мін'юсту.
Іншими нормативними актами також не передбачено звернення Мін'юсту до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення ВРП, зокрема рішення про вжиття заходів задля забезпечення незалежності суду.
ВИСНОВКИ: діюче законодавство, наділяючи Мін'юст правом звернення до суду, водночас не наділяє його відповідним правом щодо оскарження рішення ВРП, винесеного за результатами розгляду повідомлення судді про втручання в його діяльність. Позаяк рішення, яке ВРП приймає як акт індивідуальної дії в порядку статті 73 Закону № 1798-VIII з метою забезпечення незалежності суду та авторитету правосуддя, стосується прав і законних інтересів саме судді (суддів) та суду. Оскаржуване рішення не є винятком, воно не втручається у повноваження Мін'юсту та не стосується правовідносин, у яких Мін`юст уповноважений звертатись до адміністративного суду з позовами відповідно до чинного законодавства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори за участю ВРП, межі повноважень Мін’юсту, повноваження ВРП
