Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 квітня 2019 року
у справі № 320/948/18
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про встановлення порушення права особи на захист під час розгляду кримінальної справи
Фабула справи: ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме порушення його права на захист під час розгляду кримінальної справи у суді касаційної інстанції.
ОСОБА_3 вказував, що у касаційній скарзі він просив забезпечити його право на належний захист шляхом надання послуг професійного адвоката, однак судом касаційної інстанції двічі йому було відмовлено, у зв'язку із чим під час розгляду касаційної скарги він змушений був захищати себе сам.
Ухвалою міськрайонного суду відмовлено у відкритті провадження у справі. Постановою апеляційного суду ухвалу міськрайонного суду залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що порядок забезпечення права підсудного на захист передбачений КПК 1960 року, чинним на момент розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, яким встановлення підстав для призначення чи відмови у призначенні захисника віднесено до компетенції суду під час розгляду кримінальної справи, а тому правові підстави для відкриття провадження у справі відсутні, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_3 вважає, що ухвали судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, оскільки розгляд справ про встановлення фактів порушення конституційних прав, а в даному випадку - права на захист, віднесено до цивільної юрисдикції, що відповідає ч. 1 ст. 19 ЦПК України з огляду на наявність юридичних наслідків.
Правова позиція Верховного Суду: перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Ст. 59 Конституції України у редакції, чинній на момент розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, проголошує право кожного на правову допомогу, а ст. 63 Конституції України - закріплює право на захист підсудного.
Відповідно до ст. 21 КПК 1960 року забезпечення підсудному права на захист віднесено до загальних засад кримінального провадження, за змістом якої суддя і суд зобов'язані до першого допиту підсудного роз'ясняти йому право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав.
Національним та міжнародним законодавством передбачено випадки та порядок участі захисника у кримінальному провадженні, в тому числі забезпечення його обов'язкової участі у кримінальному провадженні та встановлені правові наслідки недотримання цих вимог.
Такими зокрема є незабезпечення в межах цього провадження обов'язкової ефективної та реальної гарантії та реалізації одного із конституційних прав людини і громадянина і однієї із засад кримінального провадження - права на захист, що встановлюється судами вищих інстанцій під час перевірки оскаржуваних судових рішень на істотність порушень вимог кримінального процесуального закону, допущених судами попередніх інстанцій.
За змістом статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (ч.1 та 3 ст. 6 Закону “Про судоустрій і статус суддів”).
Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.
Висновки: питання щодо права на захист підсудного має розглядатися під час судового розслідування (кримінального провадження) за правилами кримінального процесуального судочинства, тому суди обґрунтовано закрили провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки така справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.
Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди під час розгляду та вирішення справи, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.
Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу із встановленням за судовим рішенням юридичних фактів щодо суду (судді).
Ключові слова: цивільна юрисдикція, цивільне судочинство, кримінальна юрисдикція, кримінальне судочинство, правовий захист, судді, порядок оскарження
