Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 листопада 2024 року
у справі № 120/359/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, як підстави для поновлення строку звернення до суду
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України та відповідь про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України та відповідь про відмову в призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого ст. 122 КАС України строку, а зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку не є поважними причинами пропущення позивачем строку звернення до суду, то позовну заяву слід повернути позивачу без розгляду. При цьому судами зазначено, що проходження військової служби з 16 березня 2022 року, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, адже така обставина виникла значно пізніше початку перебігу строку для звернення до суду. Крім того, суди зважали на те, що позивач у липні 2022 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, а отже й мав об'єктивну можливість звернутися з позовом до суду. Суди також враховували, що місцезнаходженням військової частини є АДРЕСА_1, яке не відносилось й не відноситься до територій ведення бойових дій.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протиправних висновків про те, що зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними. Скаржник вказує, що суди протиправно не врахували, що позивач є ветераном війни, учасником бойових дій та який, у зв`язку з військовою агресією рф, з 16 березня 2022 року мобілізований до лав Збройних Сил України для виконання свого конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна. Таким чином, позивач вважає, що зазначені у заяві про поновлення строку обставини об'єктивно вплинули на можливість дотримання ним процесуального строку та є поважними для задоволення.
Правова позиція Верховного Суду: причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Сам факт введення воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією рф, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У цій справі суди попередніх інстанцій не звернули увагу на ту обставини, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення та відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 "Про загальну мобілізацію" мобілізований у першу хвилю (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС). Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.
Висновки: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
- Обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду.
- Виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори.
- Фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду.
- Повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку.
- Обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
Ключові слова: наслідки мобілізації, пропуск процесуального строку, поважність причин пропуску строку, правовий статус військовослужбовців