Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 листопада 2024 року
у справі № 755/25/21
Кримінальна юрисдикція
Щодо наслідків апеляційного розгляду за апеляційною скаргою засудженого, викладеною іноземною мовою
Фабула справи: вироком суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник ОСОБА_6 вказує на порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України під час перегляду кримінального провадження в апеляційному порядку.
Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішеннях Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 та від 14 липня 2021 року№ 1-р/2021 зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України апеляційний суд вирішує лише ті питання, що винесено на його розгляд сторонами. Згідно з приписами ч. 1 ст. 404 цього Кодексу апеляційний суд переглядає вирок в межах апеляційної скарги.
Подана до суду апеляційна скарга має відповідати визначеним законом вимогам, зокрема в ній повинні бути зазначені вимоги апелянта з відповідним обґрунтуванням, яке містить посилання на незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Викладення скарги іноземною мовою є перешкодою розумінню її змісту судом та учасниками судового провадження.
Висновки: апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою засудженого, викладеною грузинською мовою, тим самим прийняв її до розгляду і констатував, що вона буде предметом апеляційного перегляду, а її доводи - оцінені під час такого перегляду. Однак, прийнявши цю скаргу засудженого, апеляційний суд на стадії підготовки до апеляційного перегляду та апеляційного перегляду вироку суду стосовно засудженого не здійснив заходів для її перекладу. Такі дії суду апеляційної інстанції очевидно вказують на те, що суд і учасники судового провадження, які отримали копії скарги, не могли ознайомитися з її змістом через мовний бар`єр і, серед іншого, реалізувати своє право на подання заперечень на викладені в ній доводи.
Також з тексту рішення апеляційного суду, як і з матеріалів справи в цілому, незрозуміло, яким чином суд розібрався у змісті апеляційної скарги, викладеної грузинською мовою, та з доводами, якими засуджений обґрунтовував незаконність ухваленого щодо нього вироку. Попри це, за результатом апеляційної процедури, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість викладених у скарзі доводів і залишив цю скаргу без задоволення.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційний суд не забезпечив належного розгляду апеляційної скарги засудженого, а тому проведену цим судом процедуру апеляційного перегляду в цілому не можна вважати справедливою.
Ключові слова: мова судочинства, недоліки апеляційної скарги, порушення засад кримінального провадження
