Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 листопада 2021 року
у справі № 752/3582/14-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо процесуального правонаступництва у разі витребування кредитором права вимоги, відчуженого за недійсним (нікчемним) правочином
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Файненс Компані» звернулося до суду із заявою про заміну позивача в цивільній справі з ПАТ «Омега Банк» на ТОВ «Файненс Компані» та стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «ФК «Локо» на ТОВ «Файненс Компані».
Ухвалою суду першої інстанції в задоволенні заяви ТОВ «Файненс Компані» відмовив.
Постановою апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції скасував та постановив нову наступного змісту. Заяву ТОВ «Файненс Компані» про заміну сторони задовольнив частково. Замінив стягувача у виконавчому провадженні з ТОВ «Фінансова компанія «Локо» на ТОВ «Файненс Компані».
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Отже, відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК.
До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться усі випадки, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця).
ВИСНОВКИ: задовольняючи заяву ТОВ «Файненс Компані» в частині заміни стягувача у виконавчому провадженні, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що первісний договір купівлі-продажу прав вимоги є нікчемним, а договір купівлі-продажу права вимоги судом визнано недійсним з моменту його вчинення, ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент» не набуло права вимоги та відповідно, не мало законних підстав для відступлення права вимоги на користь ТОВ «ФК «Локо», що свідчить про те, що право вимоги за кредитним договором не перейшло і не могло перейти ані до ТОВ «КУА «Скай Кепітал Менеджмент», ані до ТОВ «ФК «Локо», а тому вимоги ТОВ «Файненс Компані», яке придбало право вимоги та інші майнові права за кредитним договором під час здійснення процедури ліквідації ПАТ «Омега Банк» та продажу активів на аукціоні, про заміну його в виконавчому провадженні на стягувача замість ТОВ «ФК «Локо» є обґрунтованими.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав кредитора, підстави процесуального правонаступництва, підстави заміни кредитора
