Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 жовтня 2023 року
у справі № 9901/80/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України у разі оскарження указу про застосування санкцій
Аналогічна правова позиція висловлена
Великої Палати Верховного Суду в постанові
від 10 серпня 2023 року у справі № 9901/74/21
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Президента України, у якому просила визнати протиправним і скасувати Указ Президента України від 19 лютого 2021 року № 64/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - Указ № 64/2021) у частині введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) від 19 лютого 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а саме пункту 3 додатка 1, відповідно до якого застосовано санкції до ОСОБА_1.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду провадження у цій справі закрито на підставі пункту пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Системний аналіз наведеного положення дає змогу дійти висновку, що для закриття провадження у справі з наведеної підстави необхідна сукупність таких фактів: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень; відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» (далі - Закон № 1644-VII) з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Як установив суд першої інстанції, Указом № 64/2021, який набрав чинності 19 лютого 2021 року (з дня опублікування в офіційному виданні - «Офіційному віснику Президента України» № 5), введено в дію рішення РНБО від 19 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»,згідно з пунктом 3 додатка 1 якого до позивачки як громадянки України строком на три роки застосовано обмежувальні заходи відповідно до Закону № 1644-VII.
Указом № 726/2022 уведено в дію рішення РНБО від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яким застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб (додаток 1), зокрема до позивачки.
Пунктом 6 зазначеного рішення РНБО внесено зміни в додаток 1 до рішення РНБО від 19 лютого 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом № 64/2021, шляхом виключення, зокрема, пункту 3 з додатка 1, яким до позивачки застосовані санкції.
Факт закриття провадження у цій справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України в жодному разі не свідчить про встановлення саме судом факту допущення відповідачем порушення шляхом видання оскаржуваного в частині Указу № 64/2021.
Положення пункту 8 частини першої статті 238 КАС України не містить переліку способів виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваного порушення, а відтак немає підстав вважати, що застосоване у цьому конкретному випадку виключення позивачки з переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішення РНБО від 19 лютого 2021 року, уведеного в дію Указом № 64/2021, не є належним способом виправлення
ВИСНОВКИ: установлені під час розгляду цієї справи обставини свідчать про виправлення відповідачем оскаржуваного у цій справі існуючого, на думку позивачки, порушення. Водночас з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи немає підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивачки неможливе без визнання оскаржуваного в частині Указу протиправним та його скасування в цій частині. Наявність сукупності цих фактів є підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень президента, підстави закриття судового провадження, наслідки скасування санкцій