Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 серпня 2021 року

у справі № 199/6042/19

Цивільна юрисдикція

Щодо процесуальних наслідків порушення правил об'єднання позовних вимог

ФАБУЛА СПРАВИ

Мська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 та просила:

1. визнати недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу в частині нежитлових приміщень, складений між ОСОБА_1 та ТОВ «Дуос Капітал»;
2. визнати недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу в частині нежитлових приміщень, складений між ТОВ «Дуос Капітал» та ОСОБА_2;
3. визнати недійсним протокол загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» та повернення майна, внесеного до статутного капіталу, в частині нежитлових приміщень;
4. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності ОСОБА_1;
5. зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно збудованих будівель.

Ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою апеляційного суду, позовну заяву міської ради визнано неподаною та повернуто позивачу.

ОЦІНКА СУДУ

Частиною четвертою статті 188 ЦПК України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Відповідно до частини шостої статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

Як правильно визначили суди першої та апеляційної інстанцій, у позовній заяві позивач об'єднав як позовні вимоги, які слід розглядати в порядку господарського судочинства (визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників є спором, що виникає з корпоративних відносин), так і позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на наведене, оскільки позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, роз'єднання яких є неможливим з огляду на те, що їх слід розглядати в порядку різного судочинства, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно повернув позовну заяву на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

ВИСНОВКИ: порушення правил об'єднання позовних вимог, у разі якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.

При цьому роз'єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: умови об'єднання позовних вимог, умови роз'єднання позовних вимог, підстави повернення позовної заяви