Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 вересня 2024 року

у справі № 514/1206/21[1]

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості спадкоємця, який надав письмову згоду на подання заяви про прийняття спадщини, відмовитися від неї та особи, яка має сприйняти таку відмову від правочину

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась з позовом до державного нотаріуса районної державної нотаріальної контори, в якій просила:

1. визнати протиправною відмову державного нотаріуса районної державної нотаріальної контори прийняти заяву ОСОБА_1 про відкликання її заяви у спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_3 про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого племінника спадкодавця ОСОБА_4, який пропустив шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини;
2. скасувати заяву ОСОБА_1 у спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_3 про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого племінника спадкодавця ОСОБА_4, який пропустив шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено в його мотивувальній частині та залишено без змін в його резолютивній частині.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує про необхідність надання правового висновку щодо тлумачення та застосування норм права, які передбачені ст.ст. 6, 214 ЦК України до спірних правовідносин, а саме наявність у спадкоємця відкликати раніше надану згоду на включення до кола спадкоємців інших спадкоємців, які пропустили шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини.

Правова позиція Верховного Суду: за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України).

Особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту (ч. 1 ст. 214 ЦК України).

Перешкодою для відмови від одностороннього правочину є заборона, яка визначена нормою закону.

Односторонній правочин (відмова від згоди) відноситься до тих односторонніх правочинів, що розраховані на їх сприйняття іншими особами. Чи може бути таким суб`єктом, який сприймає відмову від згоди на подання заяви про прийняття спадщини, нотаріус? Нотаріуси (державні чи приватні) не є учасниками таких приватних відносин. Повідомлення нотаріуса (державного чи приватного) про вчинення такого одностороннього правочину як відмова від згоди на подання заяви про прийняття спадщини, не може породжувати для особи, якій надано згоду на подання заяви про прийняття спадщини(чи його спадкоємцю), відповідні правові наслідки.

Відмова особи від надання згоди у разі, якщо на підставі згоди прийнята спадщина, хоча й допускається, але не зумовлює впливу на спадкові права особи, що сприйняла таку згоду.

Висновки: спадкоємець, який прийняв спадщину (особа, яка вчинила згоду) може від такої згоди відмовитися. Заборони для відмови від такого одностороннього правочину на рівні норми закону не передбачено. оскільки такий односторонній правочин (відмова від згоди) відноситься до односторонніх правочинів, що розраховані на їх сприйняття іншою особою, то особа, яка відмовляється від надання згоди, повинна негайно повідомити про це саме особу, якій надано згоду на подання заяви про прийняття спадщини (чи його спадкоємця).

Якщо особа, яка відмовилася від надання згоди, то вона має повідомити про це особу, якій надано згоду на подання заяви про прийняття спадщини (чи його спадкоємця), а не нотаріуса. В такому разі відмова від згоди на подання заяви про прийняття спадщини не породжує відповідні наслідки, оскільки не сприйнята належним суб`єктом.

Ключові слова: права спадкоємців, правова природа одностороннього правочину, наслідки пропущення строку для прийняття спадщини