Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 вересня 2024 року

у справі № 514/1206/21

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості надання згоди спадкоємцем, який прийняв спадщину, спадкоємцю, що пропустив строк для прийняття спадщини, на прийняття спадщини

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась з позовом до державного нотаріуса районної державної нотаріальної контори, в якій просила:

1. визнати протиправною відмову державного нотаріуса районної державної нотаріальної контори прийняти заяву ОСОБА_1 про відкликання її заяви у спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_3 про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого племінника спадкодавця ОСОБА_4, який пропустив шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини;
2. скасувати заяву ОСОБА_1 у спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_3 про надання згоди на включення до кола спадкоємців іншого племінника спадкодавця ОСОБА_4, який пропустив шестимісячний строк встановлений законом для прийняття спадщини.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції змінено в його мотивувальній частині та залишено без змін в його резолютивній частині.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що по своїй суті згода спадкоємця на включення до кола спадкоємців, спадкоємця, який пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини є одностороннім правочином.

Правова позиція Верховного Суду: за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України).

Вчинення згоди - односторонній правочин, оскільки особа тим самим реалізує своє право та робить це можливим для інших осіб здійснити своє право. Згода може бути: (а) передумовою для встановлення правовідносин між особою, яка надала цю згоду, та адресатом згоди або між останнім та іншими особами; (б) юридичним фактом у вже існуючих правовідносинах, що дозволяє або обумовлює ті чи інші етапи їх існування; (в) дією, спрямованою на припинення правовідносин.

Висновки: як свідчить буквальне тлумачення положень ч. 2 ст. 1272 ЦК законодавець конструює загальне правило так, що допускає надання письмової згоди на прийняття спадщини саме кількома спадкоємцями, для спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини.

Натомість врахування засади розумності дозволяє стверджувати й про те, що навіть один спадкоємець, який прийняв спадщину, може надати письмову згоду на прийняття спадщину для спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини.

В тому разі, якщо один спадкоємець, який прийняв спадщину, надає письмову згоду на прийняття спадщину, то в такому разі згода є одностороннім правочином.

Ключові слова: права спадкоємців, правова природа одностороннього правочину, наслідки пропущення строку для прийняття спадщини