Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 червня 2023 року

у справі № 240/10753/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо порядку визначення предмета закупівлі

ФАБУЛА СПРАВИ

Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до суду з позовом до Управління офісу Держаудитслужби з вимогами:

1. визнати протиправним і скасувати висновок Управління офісу Держаудитслужби щодо моніторингу закупівлі обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат тисненого або перфорованого паперу для друку щодо порушень вимог статей 1, 10, 17, 22 Закону № 922, пункту 10 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII, рішення РНБО від 19.03.2019 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;
2. визнати протиправними дії Управління офісу Держаудитслужби щодо включення у висновок моніторингу закупівлі безпідставних, необ`єктивних та упереджених висновків.

Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII) предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року №454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок №454).

Цифри з четвертої по восьму Єдиного закупівельного словника можуть використовуватися для визначення окремих частин предмета закупівлі - лотів.

Відповідно до абзацу 2, 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку №454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Єдиний закупівельний словник складається з основного словника і додаткового словника.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з десяти цифр; групи цифр, що, у свою чергу, відповідають найменуванню, яке описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев'ята цифра - контрольна.

ВИСНОВКИ: у разі здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає назву предмета закупівлі за четвертою цифрою коду товару/послуги Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Окремі лоти (окремі частини предмета закупівлі) можуть найменуватися за п'ятою-восьмою цифрою Єдиного закупівельного словника, тобто містити деталізований опис товару/послуги.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до предмета закупівлі, порядок публічних закупівель, порядок визначення назви предмета закупівлі