ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

справа №240/10753/19

адміністративне провадження № К/9901/23615/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С.А.

розглянув як суд касаційної інстанції в порядку письмового провадження справу №240/10753/19

за позовом Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування висновку, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року, ухвалене у складі: головуючої судді Панкеєвої В.А., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Кузьменко Л.В., суддів: Франовської К.С., Совгири Д.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - відповідач) з вимогами:

- визнати протиправним і скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (UA-M-2019-09-02-000002) щодо моніторингу закупівлі Житомирським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат тисненого або перфорованого паперу для друку (паперова продукція СПФ 55-420-12 «Super Lux») (UA-2019-06-11-000478-а) щодо порушень вимог статей 1, 10, 17, 22 Закону № 922, пункту 10 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII, рішення РНБО від 19.03.2019 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;

- визнати протиправними дії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області щодо включення у висновок (UA-M-2019-09-02-000002) моніторингу закупівлі безпідставних, необ`єктивних та упереджених висновків.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач провів моніторинг публічних закупівель, висновки якого є необ`єктивними, упередженими та безпідставними. Позивач доводить, що складена ним тендерна документація відповідала встановленим вимогам, а тому дії відповідача є протиправними.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області провело моніторинг закупівель «Паперова продукція СПФ 55-420-12 «Super Lux» (ДК 021-2015:30199310-6)» на суму 432 000,00 грн.

4. За результатами проведеного моніторингу відповідачем складено висновок від 18.09.2019.

5. Моніторингом установлено порушення позивачем:

- вимог пункту 18 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі№ 454, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, суть якого полягає в тому, що предмет закупівлі товару визначено за показником сьомої цифри ДК 021:2015:30199310-6 - «Тиснений або перфорований папір для друку», а не за показником четвертої цифри ДК 021:2015:30190000-7 - «Офісне устаткування та приладдя різне» основного словника Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749;

- частини третьої статті 17 та пункту 2, 3, 13 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», суть якого полягає у тому, що: 1) у тендерній документації не встановлено способу підтвердження відповідності учасників установленим у частині першій та частині другій статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» вимогам, а також способу документального підтвердження переможцем, згідно із законодавством. відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другою статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) технічні, якісні характеристики предмета закупівлі в тендерній документації не передбачають необхідності застосування заходів із захисту довкілля;

- пункту 10 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», яке полягає у неврахуванні тендерною документацією рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке введено в дію Указом Президента України від 19.03.2019 №82/2019 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)";

- частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», яке полягало в тому, що оголошення про проведення відкритих торгів і повідомлення про намір укласти договір оприлюднено на вебпорталі Уповноваженого органу з недотриманням форми документів, а саме: без унесення наявної інформації в пункті 10-2 форми оголошення про проведення відкритих торгів і в пункті 11 форми повідомлення про намір укласти договір щодо джерела фінансування закупівлі

6. Не погоджуючись з висновком за результатами моніторингу публічних закупівель, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, позов задоволено частково:

- визнано протиправним і скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 18.09.2019 (UA-M-2019-09-02-000002) про результати моніторингу закупівлі Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат тисненого або перфорованого паперу для друку (паперова продукція СПФ 55-420-12 «Super Lux») (UA-2019-06-11-000478-а);

- у задоволенні інших вимог відмовлено.

8. Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки моніторингу є необґрунтованими.

9. Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

10. Як установили суди попередніх інстанцій, позивач зазначив конкретне найменування назви товару - «Тиснений або перфорований папір для друку», що спростовує доводи відповідача про неправильне визначення предмету закупівлі.

11. Суди попередніх інстанцій зазначили, що замовник не зобов`язаний вимагати документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо ця інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Як установили суди попередніх інстанцій, наявною у матеріалах справи довідкою підтверджується здійснення перевірки позивачем ТОВ «Український папір» на відповідність вимогам статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

12. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що пункт 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» не містить вимог, які б зобов`язували замовника у тендерній документації конкретизувати (окремо зазначити) про необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

13. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що інформація, передбачена пунктом 10-2 форми оголошення про проведення відкритих торгів, не могла бути внесена через технічні обмеженні інформаційної системи Уповноваженого органу Prozzoro (відсутність відповідного функціоналу).

14. Суди попередніх інстанцій зазначили, що положення Закону України «Про публічні закупівлі», що встановлюють вимоги до тендерної документації, не передбачають обов`язку замовників зазначати у тендерній документації про обмеження, пов`язані із рішеннями Ради національної безпеки і оборони України.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення і ухвалити нове, яким позов задовольнити.

16. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у спірних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 №454; пунктів 2,3 частини другої статті 22, частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»; пункту 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель"; рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яке уведено в дію Указом Президента України від 19.03.2019 №82/2019 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)""; пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

17. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

18. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).

19. Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону №922-VIII предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

20. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року №454 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок №454).

21. Відповідно до абзацу 2, 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку №454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

22. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

23. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників, відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам, згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

24. Частиною третьою статті 17 Закону №922-VIII передбачено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження, згідно із законодавством, відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частини другої цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.

25. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

26. Уповноважений орган щороку до 20 січня та додатково в разі потреби оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на вебпорталі Уповноваженого органу.

27. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

28. Відповідно до частини першої статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на вебпорталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом і Законом, інформацію про закупівлю, зокрема:

- оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж;

- повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі;

29. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №449/28579, затверджено форму оголошення про проведення відкритих торгів, форму повідомлення про намір укласти договір.

30. Пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов`язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов`язкові поля, передбачені системою.

31. Після внесення усієї обов`язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Електронною системою закупівель автоматично створюється документ, який у разі потреби може бути роздрукований.

32. У пункті 10-2 оголошення про проведення відкритих торгів та пункті 11 повідомлення про намір укласти договір зазначається джерело фінансування закупівлі.

33. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» видом санкцій згідно з цим Законом є заборона здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Щодо висновків моніторингу про порушення позивачем пункту 18 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII та абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку № 454 при визначені предмета закупівлі, Суд зазначає таке.

35. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі здійснення закупівлі товарів і послуг замовник визначає назву предмета закупівлі за четвертою цифрою коду товару/послуги Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

36. Цифри з четвертої по восьму Єдиного закупівельного словника можуть використовуватися для визначення окремих частин предмета закупівлі - лотів.

37. Суд зазначає, що Єдиний закупівельний словник складається з основного словника і додаткового словника.

38. Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, що, у свою чергу, відповідають найменуванню, яке описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

39. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

40. Отже предмет закупівлі визначається за класом товару/послуги відповідно до Єдиного закупівельного словника. Окремі лоти (окремі частини предмета закупівлі) можуть найменуватися за п`ятою-восьмою цифрою Єдиного закупівельного словника, тобто містити деталізований опис товару/послуги.

41. Як установили суди попередніх інстанцій, у межах закупівлі, щодо якої проводився моніторинг, позивач купував паперову продукцію СПФ 55-420-12 «Super Lux», якій відповідає код ДК 021:2015:30199310-6 - «Тиснений або перфорований папір для друку».

42. У спірних правовідносинах закупівля позивачем вказаного товару не була поділена на лоти.

43. Таким чином, найменування предмета закупівлі мало відповідати опису товару за першими чотирма цифрами зазначеного коду «30190000-7» - «Офісне устаткування та приладдя різне» із зазначенням у дужках конкретної назви товару.

44. Водночас, як установили суди попередніх інстанцій, предмет закупівлі визначений позивачем за показником сьомої цифри ДК 021:2015 - 30199310-6 - «Тиснений або перфорований папір для друку».

45. З урахуванням викладеного, Суд погоджується з доводами касаційної скарги про те, що предмет закупівлі був визначений позивачем з порушенням пункту 18 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII та абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку № 454.

46. Аргументи судів попередніх інстанцій про те, що позивач зазначив в дужках конкретне найменування товару, висновків про те, що такий опис предмета закупівлі (ураховуючи, що предмет не був поділений на лоти) не відповідає встановленому у законі порядку не спростовує.

47. Щодо висновків моніторингу про невідповідність тендерної документації вимогам частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII у зв`язку з відсутністю в тендерній документації способу підтвердження відповідності учасників установленим у частині першій та частині другій статті 17 Закону №922-VIII вимогам, Суд зазначає таке.

48. З аналізу частини третьої статті 17, пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII випливає, що в тендерній документації має бути зазначено про вимоги до учасників, установлені частиною першою, другою статті 17 Закону №922-VIII, за наявності яких замовник може або зобов`язаний відмовити в участі у процедурі закупівлі.

49. У цьому зв`язку тендерна документація також повинна містити вимогу про надання учасниками у довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону (за винятком пунктів 1 і 7 частини першої статті 17 Закону), крім випадків, коли така інформація може бути отримана з відкритих єдиних державних реєстрів, перелік яких опубліковано на вебпорталі Уповноваженого органу.

50. Як установлено судами попередніх інстанцій, розділ 5 тендерної документації містить вимоги до учасників, що визначені статтею 17 Закону № 922-VIII.

51. У частині інформації про наявність підстав, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 17 Закону № 922-VIII, тендерна документація містить вказівку на спосіб подання інформації - шляхом завантаження підписаної та, у разі наявності печатки, завіреної довідки (інформації) учасника довільної форми або сканованої відповідної довідки (інформації) з органів МВС.

52. Відповідність переможця іншим вимогам, передбаченим статтею 17 Закону № 922-VIII, було перевірено замовником самостійно за даними відкритих єдиних державних реєстрів, що підтверджується довідкою (т.1, а.с. 94).

53. З урахуванням викладеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків відповідача щодо невідповідності тендерної документації вимогам частини третьої статті 17 та пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922-VIII.

54. Щодо висновків моніторингу про невідповідність тендерної документації вимогам пункту 3 частини другої статті 22 Закону №922-VIII у зв`язку з тим, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі в тендерній документації не передбачають необхідності застосування заходів із захисту довкілля, Суд зазначає таке.

55. Зі змісту пункту 3 частини другої статті 22 Закону №922-VIII випливає, що тендерна документація повинна містити інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі в частині необхідності застосування заходів із захисту довкілля.

56. Заходи із захисту довкілля можуть бути спрямовані на: зниження та попередження впливу предмета закупівлі на стан довкілля протягом життєвого циклу; забезпечення раціонального використання природних ресурсів; пом`якшення негативного впливу на зміни клімату та адаптацію до зміни клімату; захист об`єктів довкілля та біорізноманіття; відновлення природного середовища тощо.

57. Установлюючи вимоги до предмета закупівлі, замовники можуть посилатися на нормативно-правові акти та міжнародні або національні стандарти. Вимоги можуть містити посилання на стандартні характеристики, кількісні чи якісні показники, або у разі потреби замовники можуть установлювати спеціальні критерії.

58. Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що Закон №922-VIII не містить вимог, які б зобов`язували конкретизувати у тендерній документації зміст заходів із захисту довкілля, визначаючи вимоги до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

59. Як установлено судами попередніх інстанцій, указаних вимог тендерна документація позивача не містила.

60. Посилання позивача у відзиві на касаційну скаргу про те, що переможець торгів надав санітарно-гігієнічний висновок, у якому зазначено, що товар відповідає встановленим критеріям безпеки, у тому числі міграції хімічних речовин у повітря, висновку про невідповідність тендерної документації вимогам пункту 3 частини другої статті 22 Закону №922-VIII не спростовують.

61. Щодо висновків моніторингу про невідповідність тендерної документації вимогам пункту 10 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» унаслідок неврахування тендерною документацією рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", Суд зазначає таке.

62. Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що правові засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, зокрема вимоги до тендерної документації встановлені Законом №922-VIII, стаття 22 якого не містить вимог, які б зобов`язували замовників зазначати у тендерній документації про заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом України «Про санкції».

63. Щодо висновків моніторингу про порушення позивачем частини першої статті 10 Закону №922-VIII та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 під час формування оголошення про проведення відкритих торгів і повідомлення про намір укласти договір, Суд зазначає таке.

64. Форма оголошення про проведення відкритих торгів та форма повідомлення про намір укласти договір затверджені наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №449/28579.

65. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.03.2019 №463 до вказаних форм були внесені зміни, зокрема передбачено необхідність зазначення замовниками джерела фінансування закупівлі шляхом внесення відповідної інформації у відповідні поля електронної системи закупівель.

66. Як установлено судами попередніх інстанцій, станом на день оприлюднення позивачем оголошення про проведення відкритих торгів і повідомлення про намір укласти договір в електронній системі закупівель можливість заповнення поля «Джерело фінансування закупівлі» реалізована не була.

67. Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що позивач не може нести відповідальності за затримку приведення електронної системи закупівель відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490.

68. Аргументи касаційної скарги про те, що позивач міг змінити авторизований електронний майданчик на той, який «Зміг би забезпечити оприлюднення інформації в полі «Джерело фінансування закупівлі» на сайті Рrozoro.gov.ua», є необґрунтованими, адже відповідно до повідомлення, розміщеного на вебпорталі електронної системи закупівель Рrozoro.gov.ua, такий функціонал (можливість заповнення відповідного поля) став доступний з 01.11.2019. Водночас відповідні оголошення позивач публікував у червні-липні 2019 року.

69. Отже, суди попередніх інстанцій правильно зазначили про необґрунтованість висновку моніторингу в частині порушення позивачем частини першої статті 10 Закону №922-VIII та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року №490.

70. Положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

71. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

73. Частиною першою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

74. Висновок судів попередніх інстанцій про протиправність висновку моніторингу в частині порушення позивачем 1) пункту 18 частини першої статті 1 Закону №922-VIII та абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку № 454 при визначені предмета закупівлі; 2) пункту 3 частини другої статті 22 Закону №922-VIII у зв`язку з тим, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі в тендерній документації не передбачають необхідності застосування заходів із захисту довкілля ґрунтується на неправильному застосуванні норма матеріального права.

75. З урахуванням викладеного у цій частині рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового про відмову в задоволенні позову.

76. В іншій частині оскаржувані судові рішення є правильними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

77. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

78. Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області задовольнити частково.

79. Скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у частині визнання протиправним і скасування висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 18.09.2019 UA-M-2019-09-02-000002 про результати моніторингу закупівлі у частині висновків про порушення: 1) пункту 18 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII та абзацу 2 пункту 1 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року №454, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578, при визначені предмета закупівлі; 2) пункту 3 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII у зв`язку з тим, що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі в тендерній документації не передбачають необхідності застосування заходів із захисту довкілля.

80. Прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

81. В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року залишити без змін.

82. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко