Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 липня 2024 року

у справі № 824/143/23

Цивільна юрисдикція

Щодо порушення публічного порядку як підстави для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення

ФАБУЛА СПРАВИ

Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) звернулися до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року у задоволенні заяви Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо суд визнає, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

При вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду суди безумовно зобов`язані здійснювати перевірку того, чи призведе до порушення публічного порядку України (orde public) таке визнання і звернення до виконання рішення.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього, не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.

Об`єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.

Порушення публічного порядку може стосуватися основоположних принципів як матеріального, так і процесуального права.

Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.

Термін «публічний порядок» необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок.

Такі принципи та засади стосуються, насамперед, національної безпеки країни, тобто захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Визначаючи зміст поняття «публічний порядок», варто враховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися, за винятком надзвичайних обставин.

Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі; (IІ) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis або «правила громадського порядку»; і (IІІ) обов'язок держави дотримуватися своїх зобов'язань перед іншими державами або міжнародними організаціями.

Публічний порядок як перешкода для виконання арбітражного рішення пов`язується з порушенням фундаментальних принципів (засад) українського права, зокрема, правил, які забезпечують засадничі політичні, соціальні та економічні інтереси держави.

Правова концепція публічного порядку існує з метою захисту держави від рішень міжнародного комерційного арбітражу, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних із корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.

ВИСНОВКИ: порушення публічного порядку слід застосовувати як виключну міру для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення. Особливість застосування категорії публічного порядку на стадії вирішення питання про визнання та виконання арбітражного рішення полягає у тому, що йдеться не про те, що правочин, щодо виконання якого виник спір, суперечить публічному порядку, не норма іноземного права, застосована арбітражем при вирішенні спору по суті, суперечить публічному порядку України, а саме визнання і виконання арбітражного рішення, ухваленого за результатами вирішення спору, суперечить публічному порядку країни.

Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: арбітражне провадження, порядок виконання рішень іноземних судів, зміст публічного порядку