ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року

м. Київ

справа № 824/143/23

провадження № 61-6879ав24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

секретар судового засідання -Дука В. В.,

учасники справи:

заявники (стягувачі):Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company),

заінтересована особа (боржник)-ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітряних сил, 28) апеляційну скаргу Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року у складі судді Поливач Л. Д., у справі за заявою Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У жовтні 2023 року Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) звернулися до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум.

Заява мотивована тим, що 03 листопада 2017 року Ансіл Інвестмент Кампані та Ансіл Сек`юрітіз Кампані уклали договір Істісна щодо придбання товару (товарів) переробки яблук № FRCO1-SYIST/2017/053 (надалі - Договір Істісна) як «Фінансуюча сторона» та «Довірчий керуючий» відповідно, з: ТОВ «Яблуневий Дар» («Яблуневий»), компанія, зареєстрована в Україні, та Т.Б. Фрут Польска сп з.о.о. с.к.а. [Т.В: Fruit Polska sp z.o.o. s.k.a.] («TB Fruit Polska»), компанія, зареєстрована в Польщі, як «Вигодонабувач(і)»; Франкозо Корпорейшн Лімітед [Francoso Corporation Limited] («Francoso») та Авантіка Консалтінг Лімітед [Avantika Consulting Limited] («Avantika»), компанії, зареєстровані за законодавством Кіпру, та паном ОСОБА_1 (громадянином України, як «Гарантор(и)»). Також 03 листопада 2017 року Гарантори за Договором Істісни, а саме: Francoso та Avantika та ОСОБА_1 , іменовані як «Гарантор» уклали Гарантію на Першу Вимогу (надалі - Гарантія) на користь Стягувачів («Вигодонабувачів Гарантії»).

Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) виконали умови Договору Істісна належним чином та у повному обсязі поставили товар для переробки яблук в термін відповідно до умов договору.

ОСОБА_1 не здійснив виплати за поставлений товар, чим порушив умови Договору Істісна та основоположні принципи міжнародної торгівлі.

Врегулювати спір щодо сплати заборгованості у досудовому порядку їм не вдалося.

Оскільки боржник не виконав своїх зобов`язань, у зв`язку із цим стягувачі ініціювали арбітражний розгляд відповідно до Швейцарського Регламенту міжнародного арбітражу у редакції 2012 року.

Остаточним Рішенням Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року, ухваленого у складі арбітрів пана Паскаль Холландер, пана Паоло Марцоліні , пані Селін Грінберг , у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 стягнуто певні грошові суми. Рішення набрало чинності 24 липня 2023 року, є остаточним і підлягає виконанню.

Правовою підставою розгляду цієї справи у міжнародному комерційному арбітражному суді є арбітражне застереження, що міститься у статті 5.4.1. гарантії (Гарантія на першу вимогу від 03 листопада 2017 року) та статті 18.2 Договору Істісна.

Вказували, що боржник не виконав остаточне рішення добровільно.

Короткий зміст судового ріщення апеляційного суду, як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року у задоволенні заяви Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум відмовлено.

Ухвала апеляційного суду, як суду першої інстанції, мотивована тим, що визнання та надання дозволу на виконання рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року буде порушувати публічний порядок України, оскільки нормами законодавства України, зокрема, частиною першою статті 560 ЦК України, не передбачено можливості укладення договору гарантії з фізичною особою, оскільки гарантами можуть виступати лише фінансові установи, які у встановленому законом порядку володіють ліцензією на здійснення такого виду діяльності фінансової компанії.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про міжнародне приватне право» правила цього Закону не обмежують дії імперативних норм права України, що регулюють відповідні відносини, незалежно від права, яке підлягає застосуванню. Суд, незалежно від права, що підлягає застосуванню відповідно до цього Закону, може застосовувати імперативні норми права іншої держави, які мають тісний зв`язок з відповідними правовідносинами, за винятком, встановленим частиною першою цієї статті. При цьому суд повинен брати до уваги призначення та характер таких норм, а також наслідки їх застосування або незастосування.

Оскільки право України визначає обов`язкові (імперативні) вимоги до здійснення такого виду діяльності, як надання гарантій, в даному випадку принцип автономії волі сторін не може переважати необхідності дотримання основ національного правопорядку.

Суд вважав, що у даному випадку, відмова у визнанні рішення арбітражного суду має легітимну мету - забезпечення обов`язковості тих норм національного законодавства, що покликані дисциплінувати учасників цивільного обороту в частині дотримання вимог до діяльності, що підпадає під визначення фінансових послуг.

Суд керувався, у тому числі, статтею V Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набула чинності для України 10 січня 1961 року (далі - Конвенція) і статтею 478 ЦПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У травні 2024 року Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company)подали до Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції, апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким їхню заяву задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скаргу обґрунтована тим, що апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про визнання і надання дозволу на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум, з посиланням на порушення публічного порядку України.

Суд першої інстанції помилково вдався до аналізу самого спірного правочину, адже, розглядаючи заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражу, суд не в праві давати оцінку спірним правовідносинам по суті спору, а порушення публічного порядку України, як підстава для відмови у задоволенні відповідної заяви, має мати місце саме при виконанні такого рішення. Такого суд не зазначив.

Посилається на відповідну практику Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Грищенко Н. В., подала до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, яке просить залишити без змін, а апеляційну скаргу Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company) та Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) - без задоволення.

Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 41-43 постанови від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц (провадження № 14-184цс20), у пунктах 20-22 постанови від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22), колегія суддів залишає без розгляду додаткові пояснення у справі, заперечення на додаткові пояснення, оскільки вони по суті є штучним поданням додаткових доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу поза межами визначеного процесуального строку.

Надходження апеляційної скарги до суду

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників процесу в суді

Представники Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Крім того заявили, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Також просили долучити до матеріалів справи науково-правовий висновок Науково-експертної ради при Всеукраїнській організації «Асоціації адвокатів України», проте, заслухавши учасників судового процесу, суд протокольною ухвалою відмовив у його залученні.

Представники ОСОБА_1 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення.

Фактичні обставини справи

Остаточним Рішенням Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум, наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) наступні суми: 40 371 780, 89 євро як основну суму боргу, 1 720 898,13 євро як Надбавки, 6 303 111,24 євро як Плату за несвоєчасну поставку, 292 296,34 доларів США як Інспекційних витрат, 7 900 євро та 108 000,75 доларів США та 39 000 польських злотих як Витрат на обслуговування, 552 740,93 євро та 219 336,40 швейцарських франків як (не пов`язані з арбітражем) витрати на юридичні послуги, 619 798,17 євро як Комісії за структурування.

Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) відсотки за ставкою 5% до їх повного погашення: з 01 травня 2021 року: на основну суму боргу 40 371 780,89 євро, на суму 1 720 898,13 євро (Надбавка), на суму 6 303 111,24 євро (Плата за несвоєчасну поставку), на суми, зазначені для позицій SERV №№ 029, 032, 033, 036 та 040 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування), на суми, зазначені для позицій LGL №№ 050, 051, 052, 053, 054, 055, 056, 057, 058 у таблиці у п. 307 вище (витрати на юридичні послуги), на суму 619 98,17 євро (Комісія за структурування). Починаючи з відповідної дати оплати (як зазначено в таблицях на 293, 299 і 307 вище): на всі суми, зазначені у таблиці у 293 вище (Інспекційні витрати) на суми, зазначені для позицій SERV №№ 042-050 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування) на суми, зазначених для позицій LGL №№ 060-125 у таблиці, наведеній у пункті 307 вище (витрати на юридичні послуги).

Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) суму у розмірі 679 960,27 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат, авансованих позивачами (після вирахування часткового повернення авансу, сплаченого позивачами).

Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) 122 236,75 швейцарських франків, 75 544,89 євро та 27 000 доларів США як відшкодування їхніх витрат сторони на участь у справі.

Остаточне Рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 ухвалено у складі арбітрів пана Паскаль Холландер, пана Паоло Марцоліні, пані Селін Грінберг .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, заслухавши учасників справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 Закону.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.

Відповідно до статті 474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно із частиною першою статті 479 ЦПК України за результатами розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Правовідносини щодо надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу врегулюванні статтею V Конвенції, статтею 9 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ, та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», відповідно до яких тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти клопотання стягувача.

З урахуванням вказаних норм повинні застосовуватися положення статті 478 ЦПК України.

Згідно зі статтею 478 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.

Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду

від 17 вересня 2021 року у справі № 824/199/20 (провадження

№ 61-6786ав21), від 06 жовтня 2022 року у справі № 824/10/22 (провадження № 61-6039ав22), від 15 вересня 2022 року у справі № 824/213/21 (провадження № 61-1479ав22), від 16 червня 2022 року у справі № 824/203/21 (провадження № 61-20916ав21), від 16 січня 2023 року у справі № 824/283/21 (провадження № 61-9911ав22) та інших.

Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 478 ЦПК України суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо суд визнає, що визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов`язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15 червня 1995 року встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено з мотивів публічного порядку. Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22 грудня 1986 року.

Основною метою застереження про публічний порядок у міжнародному праві є вирішення правових колізій різних країн.

При вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду суди безумовно зобов`язані здійснювати перевірку того, чи призведе до порушення публічного порядку України (orde public) таке визнання і звернення до виконання рішення.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для відмови у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання іноземного арбітражного рішення є своєрідним механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє публічний порядок держави від будь-яких негативних впливів на нього, не допускає визнання на території держави рішення арбітражного суду, якщо в результаті його виконання буде вчинено дії, які прямо заборонені законом або заподіюють шкоду суверенітету чи безпеці держави.

Об`єктом застереження про публічний порядок є міжнародні приватноправові відносини, а предметом - незастосування іноземного права, яке обране для регулювання цивільно-правових відносин з іноземним елементом, якщо його застосування порушує публічний порядок держави. У цьому разі застереження про публічний порядок врегульовує самостійну сферу суспільних відносин, яка не залежить від сфери міждержавних відносин.

Порушення публічного порядку може стосуватися основоположних принципів як матеріального, так і процесуального права.

Під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо. Публічний порядок будь-якої держави включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава має намір захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави; обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.

Термін «публічний порядок» необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок.

Такі принципи та засади стосуються, насамперед, національної безпеки країни, тобто захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Визначаючи зміст поняття «публічний порядок», варто враховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися, за винятком надзвичайних обставин.

Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі; (IІ) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis або «правила громадського порядку»; і (IІІ) обов`язок держави дотримуватися своїх зобов`язань перед іншими державами або міжнародними організаціями.

Публічний порядок як перешкода для виконання арбітражного рішення пов`язується з порушенням фундаментальних принципів (засад) українського права, зокрема, правил, які забезпечують засадничі політичні, соціальні та економічні інтереси держави.

Верховний Суд наголошує, що правова концепція публічного порядку існує з метою захисту держави від рішень міжнародного комерційного арбітражу, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок. Вони також призначені не допустити можливість надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних із корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.

Разом із тим, порушення публічного порядку слід застосовувати як виключну міру для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення. Особливість застосування категорії публічного порядку на стадії вирішення питання про визнання та виконання арбітражного рішення полягає у тому, що йдеться не про те, що правочин, щодо виконання якого виник спір, суперечить публічному порядку, не норма іноземного права, застосована арбітражем при вирішенні спору по суті, суперечить публічному порядку України, а саме визнання і виконання арбітражного рішення, ухваленого за результатами вирішення спору, суперечить публічному порядку країни.

Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших державах.

Безпідставна відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення може порушувати гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступу до суду, а також частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме непропорційне втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти.

Посилання суду першої інстанції на те, що рішення порушує публічний порядок України є формальним, оскільки воно не підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому, суд помилково вдався в оцінку спірних правовідносин між сторонами, в оцінку, по суті, презумпції правомірності правочинів, на що не мав законного права.

Рішення комерційного арбітражного суду не створює для боржника обов`язку сплатити за щось протизаконне, не свідчить про порушення бюджетного законодавства.

Обставини, встановлені остаточним Рішенням Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ Держави України, рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як окремої, самостійної особи, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям, а навпаки підтверджує існуючий правопорядок, за яким рішення міжнародних арбітражних інституцій визнаються на території України та підлягають виконанню, крім випадків, передбачених законом.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду у подібних справах, зокрема: від 28 квітня 2022 року у справі № 824/204/21 (провадження № 61-20335ав21), від 16 березня 2023 року у справі № 824/147/22 (провадження № 61-128ав23), від 23 березня 2023 року у справі № 824/118/22 (провадження № 61-1261ав23), 02 травня 2024 року у справі № 824/131/23 (провадження № 61-4248ав24) та інших.

Зазначеним спростовуються доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Отже, Верховний Суд, як суд апеляційної інстанції, вважає, що підстав, передбачених статтею V Конвенції, статтею 478 ЦПК України для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу не встановлено, а Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company), звертаючись до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання остаточного Рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року, дотрималися визначеного статтею 475 ЦПК України порядку та строку на подання вказаної заяви та додали перелік документів, передбачений статтею 476 ЦПК України та статтею 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», тому в апеляційного суду, як суду першої інстанції, не було підстав для відмови у задоволенні такої заяви.

Оскільки остаточне Рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року набрало чинності і підлягає негайному виконанню, проте добровільно боржник його не виконує, а також враховуючи відсутність визначених цивільним процесуальним законодавством підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на його виконання, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку про скасування оскаржуваного судового рішення та наявність підстав для задоволення заяви Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company).

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 479 ЦПК України в ухвалі про надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу має бути зазначена вказівка про видачу виконавчого листа.

Оскільки заява Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про визнання та надання дозволу на виконання рішення арбітражного суду підлягає задоволенню, слід видати виконавчий лист на примусове виконання остаточного Рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021.

При цьому, відповідно до приписів частини першої статті 431 ЦПК України виконавчий лист стягувачу буде виданий судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із частиною п`ятою статті 431 ЦПК України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з ухваленням нового судового рішення у справі про задоволення заяви Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору за подання заяви до суду першої інстанції у розмірі 1 342 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 028 грн, а всього 4 370 грн, тобто по 2 185 грн на користь кожного із заявників.

Керуючись статтями 24, 141, 351, 367, 368, 374, 376, 381-384, 479 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2024 року скасувати.

Ухвалити у справі нове судове рішення, яким заяву Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на виконання остаточного рішення Арбітражного суду Швейцарського арбітражного центру, ухваленого у складі арбітрів пана Паскаль Холландер, пана Паоло Марцоліні, пані Селін Грінберг , від 24 липня 2023 року у справі № 300537-2021 за позовом Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) до ОСОБА_1 про стягнення сум, яким наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) наступних сум:

40 371 780, 89 євро як основну суму боргу,

1 720 898,13 євро як Надбавки,

6 303 111,24 євро як Плату за несвоєчасну поставку,

292 296,34 доларів США як Інспекційних витрат,

7 900 євро та 108 000,75 доларів США та 39 000 польських злотих як Витрат на обслуговування,

552 740,93 євро та 219 336,40 швейцарських франків як (не пов`язані з арбітражем) витрати на юридичні послуги,

619 798,17 євро як Комісії за структурування.

Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) відсотки за ставкою 5 % до їх повного погашення:

з 01 травня 2021 року:

на основну суму боргу 40 371 780,89 євро,

на суму 1 720 898,13 євро (Надбавка),

на суму 6 303 111,24 євро (Плата за несвоєчасну поставку),

на суми, зазначені для позицій SERV №№ 029, 032, 033, 036 та 040 у таблиці на ¶ 299 вище (Витрати на обслуговування),

на суми, зазначені для позицій LGL №№ 050, 051, 052, 053, 054, 055, 056, 057, 058 у таблиці у п. 307 вище (витрати на юридичні послуги),

на суму 61 998,17 євро (Комісія за структурування).

Починаючи з відповідної дати оплати (як зазначено в таблицях на 293, 299 і 307 вище):

на всі суми, зазначені у таблиці у 293 вище (Інспекційні витрати),

на суми, зазначені для позицій SERV №№ 042-050 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування),

на суми, зазначених для позицій LGL №№ 060-125 у таблиці, наведеній у пункті 307 вище (витрати на юридичні послуги).

Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) суму у розмірі 679 960,27 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат, авансованих позивачами (після вирахування часткового повернення авансу, сплаченого позивачами).

Наказано стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), Ансіл Сек`юрітіз Кампані (Ancile Securities Company) 122 236,75 швейцарських франків, 75 544,89 євро та 27 000 доларів США як відшкодування їхніх витрат сторони на участь у справі.

Видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company), право стягнення яким є солідарним, вказаних сум:

40 371 780, 89 євро як основну суму боргу,

1 720 898,13 євро як Надбавки,

6 303 111,24 євро як Плату за несвоєчасну поставку,

292 296,34 доларів США як Інспекційних витрат,

7 900 євро та 108 000,75 доларів США та 39 000 польських злотих як Витрат на обслуговування,

552 740,93 євро та 219 336,40 швейцарських франків як (не пов`язані з арбітражем) витрати на юридичні послуги,

619 798,17 євро як Комісії за структурування.

відсотки за ставкою 5 % до їх повного погашення:

з 01 травня 2021 року:

на основну суму боргу 40 371 780,89 євро,

на суму 1 720 898,13 євро (Надбавка),

на суму 6 303 111,24 євро (Плата за несвоєчасну поставку),

на суми, зазначені для позицій SERV №№ 029, 032, 033, 036 та 040 у таблиці на ¶ 299 вище (Витрати на обслуговування),

на суми, зазначені для позицій LGL №№ 050, 051, 052, 053, 054, 055, 056, 057, 058 у таблиці у п. 307 вище (витрати на юридичні послуги),

на суму 61 998,17 євро (Комісія за структурування).

Починаючи з відповідної дати оплати (як зазначено в таблицях на 293, 299 і 307 вище):

на всі суми, зазначені у таблиці у 293 вище (Інспекційні витрати),

на суми, зазначені для позицій SERV №№ 042-050 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування),

на суми, зазначених для позицій LGL №№ 060-125 у таблиці, наведеній у пункті 307 вище (витрати на юридичні послуги);

суму у розмірі 679 960,27 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат, авансованих позивачами (після вирахування часткового повернення авансу, сплаченого позивачами).

122 236,75 швейцарських франків, 75 544,89 євро та 27 000 доларів США як відшкодування їхніх витрат сторони на участь у справі.

Видати виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ), право стягнення яким є солідарним, вказаних сум:

40 371 780, 89 євро як основну суму боргу,

1 720 898,13 євро як Надбавки,

6 303 111,24 євро як Плату за несвоєчасну поставку,

292 296,34 доларів США як Інспекційних витрат,

7 900 євро та 108 000,75 доларів США та 39 000 польських злотих як Витрат на обслуговування,

552 740,93 євро та 219 336,40 швейцарських франків як (не пов`язані з арбітражем) витрати на юридичні послуги,

619 798,17 євро як Комісії за структурування.

відсотки за ставкою 5 % до їх повного погашення:

з 01 травня 2021 року:

на основну суму боргу 40 371 780,89 євро,

на суму 1 720 898,13 євро (Надбавка),

на суму 6 303 111,24 євро (Плата за несвоєчасну поставку),

на суми, зазначені для позицій SERV №№ 029, 032, 033, 036 та 040 у таблиці на ¶ 299 вище (Витрати на обслуговування),

на суми, зазначені для позицій LGL №№ 050, 051, 052, 053, 054, 055, 056, 057, 058 у таблиці у п. 307 вище (витрати на юридичні послуги),

на суму 61 998,17 євро (Комісія за структурування).

Починаючи з відповідної дати оплати (як зазначено в таблицях на 293, 299 і 307 вище):

на всі суми, зазначені у таблиці у 293 вище (Інспекційні витрати),

на суми, зазначені для позицій SERV №№ 042-050 у таблиці у 299 вище (Витрати на обслуговування),

на суми, зазначених для позицій LGL №№ 060-125 у таблиці, наведеній у пункті 307 вище (витрати на юридичні послуги);

суму у розмірі 679 960,27 швейцарських франків як відшкодування арбітражних витрат, авансованих позивачами (після вирахування часткового повернення авансу, сплаченого позивачами).

122 236,75 швейцарських франків, 75 544,89 євро та 27 000 доларів США як відшкодування їхніх витрат сторони на участь у справі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Інвестмент Кампані (Ancile Investmen Company) на відшкодування судових витрат за сплату судового збору 2 185 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ансіл Сек`юрітіз Кампані ( Ancile Securities Company ) на відшкодування судових витрат за сплату судового збору 2 185 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник