Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 10 липня 2024 року

у справі № 761/32986/23

Цивільна юрисдикція

Щодо підстави для внесення запису про батька дитини в судовому порядку

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України

Рішенням суду першої інстанції заяву задоволено частково. Встановлено факт народження дитини жіночої статі, визначене ім'я якої: ОСОБА_3, яка народилася в м. Севастополі, Україна, від матері ОСОБА_1, громадянки України. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 змінено, викладено мотивувальну частину судового рішення в редакції постанови. В іншій частині рішення залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Рішення у справі оскаржуються та, відповідно, переглядаються в касаційному порядку лише в частині відмови у задоволенні заяви про внесення відомостей про батька дитини.

Відповідно до частини першої статті 121 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

У частинах другій, третій статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Апеляційний суд зробив правильний висновок, що заявники на день народження дитини не перебували в шлюбі, зареєстрованому відповідно до норм чинного законодавства України, оскільки свідоцтво про реєстрацію шлюбу заявників на території тимчасово окупованої території України органом, створеним у непередбаченому законом порядку, є недійсним. Доказів про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану в України заявники не надали.

Порядок визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, передбачено у статті 125 СК України.

За вимогами вказаної статті якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

У статті 126 СК України, яка визначає походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, закріплено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу (стаття 128 СК України).

За вимогами частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

ВИСНОВКИ: суди першої та апеляційної інстанцій визнали можливим встановити факт народження дитини від матері ОСОБА_1 із визначеним їй ім`ям ОСОБА_3, тобто за прізвищем та по батькові заявника ОСОБА_2. При цьому апеляційний суд визнав за неможливе внесення запису про батька дитини заявником ОСОБА_2 з посиланням на те, що зазначення ОСОБА_2 батьком дитини може здійснюватися під час державної реєстрації народження дитини в порядку, визначеному частиною першою статті 135 СК України.

Колегія суддів вважає такі висновки апеляційного суду помилковими, оскільки наявна спільна заява батьків про визнання батьківства, ОСОБА_2 є заявником у справі за заявою про встановлення факту народження дитини ОСОБА_3 від нього, чим він підтверджує своє батьківство, що відповідно до статей 125, 126 СК України, на які заявники посилаються у своїй заяві, уможливлює внесення запису про батька дитини заявником ОСОБА_2 і процедура, передбачена у статті першій статті 135 СК України у такому випадку незастосовна.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим окупованих територій, процедура визначення походження дитини, права батьків