Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 17 липня 2024 року

у справі № 521/2212/23[2]

Цивільна юрисдикція

Щодо права працівника, якого незаконно звільнено під час призупинення дії трудового договору у зв’язку із введенням воєнного стану, на виплати у разі поновлення на роботі

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) (далі - ДП «АМПУ») про поновлення на роботі на посаді інженера адміністрації комплексу з обслуговування портових операцій Херсонської філії ДП «АМПУ», стягнення з відповідача на її користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 30 грудня 2022 року по дату ухвалення рішення включно, з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів, допущення негайного виконання рішення в частині її поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць у розмірі 24 245,13 грн.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішенні, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частин першої та четвертої статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

При цьому на час призупинення дії трудового договору за працівником зберігається робоче місце, сам трудовий договір не припинений, разом з тим, заробітна плата та інші виплати не сплачуються, оскільки відповідно до частини четвертої статті 13 Закону № 2136-ІХ відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

ВИСНОВКИ: працівник в силу приписів частини четвертої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не позбавлений можливості отримати середній заробіток за час вимушеного прогулу у повному обсязі за рахунок держави, що здійснює збройну агресію проти України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення, підстави припинення трудових відносин, робота в умовах воєнного стану