Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 серпня 2024 року
у справі № 748/2489/19
Кримінальна юрисдикція
Щодо допустимості як доказу протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи
Фабула справи: за вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Апеляційний суд ухвалою вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: захисник ОСОБА_6 стверджує, що під час проведення НСРД ОСОБА_6 умисно відповідала на питання співрозмовника, знаючи про те, що її розмови записують.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з положеннями ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.
Метою аудіоконтролю особи є спостереження за діями та розмовами особи (шляхом прослуховування та фіксації розмов) у будь-якому місці його перебування, незважаючи на те, що це місце є його власністю чи він там тимчасово перебуває, а метою відеоконтролю - візуальне негласне спостереження за діями особи (шляхом відеозапису та аудіофіксації) у будь-якому місці його перебування для отримання інформації, яка має значення для досудового розслідування. У межах строку дії ухвали про надання дозволу на проведення аудіо-, відеоконтролю особи ця негласна слідча (розшукова) дія може проводитися як безперервно, так і епізодично.
Висновки: відповідно до долученого до матеріалів кримінального провадження протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю особи зафіксовано, що засуджена спілкувалася з співкамерницею щодо обставин кримінального правопорушення. При цьому, відповідно до її показань, наданих у судовому засіданні, вона знала, що її розмови будуть записані, оскільки про це її повідомив захисник.
Сам по собі факт фіксації таких розмов не впливає на допустимість відомостей, які містяться у протоколі проведення НСРД.
Ключові слова: злочини проти власності, порядок проведення НСРД, критерії допустимості доказів