Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 11 липня 2024 року

у справі № 905/1081/23

Господарська юрисдикція

Щодо вимог до визначення замовником предмета закупівлі

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Держаудитслужби, Ради та Департаменту освіти з позовом до Ліцею та ТОВ «Технологічні ІТ Рішення» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-2 - комунальний заклад департаменту освіти міської ради «Централізована бухгалтерія департаменту освіти», про застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням господарського суду, позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до пунктів 22 та 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; товари - це продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок № 708), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Згідно з пунктом 14 Порядку розміщенні інформації про публічні закупівлі, який затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок № 1082) під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:

1. назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
2. коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Отже, визначення замовником предмета закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника повинно відповідати тим товарам, роботам, послугам, що закуповуються.

Потенційні учасники повинні мати правдиву та достовірну інформацію про предмет закупівлі з метою вирішення питання щодо своєї участі/неучасті у закупівлі.

ВИСНОВКИ: визначення замовником предмета закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника не є довільним та не може визначатися на розсуд замовника, а повинно здійснюватися з дотриманням, зокрема, вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Порядку № 708, Порядку № 1082, та відповідати товарам, роботам, послугам, що фактично закуповуються.

Невідповідність визначеного замовником предмета закупівлі реальним товарам, роботам, послугам, що закуповуються потенційно обмежує конкуренцію та впливає на доступ потенційних учасників до закупівлі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, вимоги до процедур закупівлі, зміст предмета закупівлі