Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 13 серпня 2024 року

у справі № 569/730/22

Кримінальна юрисдикція

Щодо наслідків звернення прокурора з позовом про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в інтересах держави після затвердження судом угоди про визнання винуватості

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції у кримінальному провадженні затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7, за участю захисника ОСОБА_9.

ОСОБА_7 визнано винуватим та призначено узгоджене покарання за ч.1 ст. 367 КК у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Ухвалою апеляційного суду зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Отже, положеннями вказаної норми кримінального процесуального закону встановлено виключний перелік підстав для оскарження вироку суду, яким затверджено угоду про визнання винуватості, обмежено коло суб'єктів, які можуть звернутися з апеляційною скаргою на такий вирок, та підстав для такого оскарження.

Частинами ст. 474 КПК передбачено, що перед затвердженням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати у обвинуваченого чи цілком він розуміє обсяг своїх прав в межах такого судового провадження; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч. 4); зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді (ч. 6); перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону (ч. 7).

Звернення прокурора з позовом після затвердження судом угоди про визнання винуватості у розумінні ч. 4 ст. 474 КПК не є наслідком її укладення та затвердження, а реалізацією прокурором своїх повноважень в інтересах держави в порядку певного судочинства, яке гарантоване чинним законодавством.

ВИСНОВКИ: подальше звернення прокурора з позовом про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в інтересах держави після затвердження судом угоди про визнання винуватості не є порушенням КПК, оскільки визначені КПК умови угоди про визнання винуватості не обмежують стягнення шкоди на підставах, визначених відповідними нормами ЦК України, зокрема ст. 1166 ЦК України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: завдана державою шкода, провадження на підставі угод, зміст угоди про визнання винуватості