Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 14 серпня 2024 року

у справі № 601/1396/21

Цивільна юрисдикція

Щодо можливості встановлення для кредитора правового режиму солідарності за бажанням його боржника

Фабула справи: ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення коштів та судових витрат з ОСОБА_3 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про солідарне стягнення коштів за договорами позики відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції. По-перше, апеляційний суд не врахував правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо презумпції спільності боргів подружжя, оскільки зазначив, що позивач ОСОБА_1 не довела, що позичені в неї ОСОБА_2 кошти були використані для придбання та ремонту чотирьох квартир та нежитлового приміщення в м. Біла Церква Київської області. Позивач ОСОБА_1 надала суду для дослідження ті докази, які були їй доступні. По-друге, апеляційний суд не врахував, що обов'язку позивача довести свої вимоги кореспондує обов'язок відповідача довести перед судом обґрунтованість своїх заперечень проти позову, а також висновку Великої Палати Верховного Суду про те, тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності боргів подружжя, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Правова позиція Верховного Суду: цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України).

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).

Автономія волі та приватний інтерес є «підвалинами» сучасного приватного права. Завдання приватного права полягає у «напрацюванні» таких правил, які максимальною мірою забезпечують автономію волі та реалізацію приватного інтересу кожної особи, без порушення прав і інтересів інших осіб.

Висновки: ЦК України, як основний регулятор приватних відносин, не передбачає такої конструкції як встановлення для кредитора правового режиму солідарності поза його волею, а за бажанням його боржника.

Ключові слова: принцип диспозитивності, зміст договору позики, підстави солідарної відповідальності