Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 липня 2024 року

у справі № 552/6085/23

Кримінальна юрисдикція

Щодо доказового значення вироку, ухваленого на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб

ФАБУЛА СПРАВИ

Суд першої інстанції вироком затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні.

Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263 КК, призначено узгоджене сторонами покарання, звільнено обвинуваченого від його відбування на підставі ст. 75 КК.

Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що зазначеним судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права та інтереси ОСОБА_7.

Ухвалою судді апеляційного суду захиснику ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК повернуто його апеляційну скаргу через відсутність у нього права на апеляційне оскарження вказаного вироку.

ОЦІНКА СУДУ

За приписами ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 394 КПК визначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1. обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;
2. прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК повернув захиснику апеляційну скаргу, подану ним в інтересах ОСОБА_7 - особи, яка не має права оскаржувати вирок стосовно ОСОБА_8 на підставі угоди про винуватість:

1. ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не є підозрюваною, обвинуваченою чи прокурором;
2. прізвище ОСОБА_7 у вироку не згадується;
3. її особу з тексту вироку неможливо ідентифікувати;
4. оскаржуваний вирок не стосується інтересів ОСОБА_7.

Колегія суддів касаційного суду з цим висновком судді-доповідача погоджується, вважає його цілком обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

ВИСНОВКИ: вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб (статті 84, 90 КПК).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: преюдиційність судових рішень, провадження на підставі угод, суб'єкти права на апеляційне оскарження