ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року

м. Київ

справа № 552/6085/23

провадження № 51-441 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу судді Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, якою повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12023000000001784 стосовно ОСОБА_8 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Київський районний суд м. Полтави вироком від 07 листопада 2023 року затвердив угоду про визнання винуватості від 06 жовтня 2023 року, укладену між прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12023000000001784 від 25 вересня 2023 року.

Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим за ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206-2, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК), призначено узгоджене сторонами покарання, звільнено обвинуваченого від його відбування на підставі ст. 75 КК.

Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що зазначеним судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права та інтереси ОСОБА_7 .

Ухвалою судді Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року захиснику ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернуто його апеляційну скаргу через відсутність у нього права на апеляційне оскарження вказаного вироку.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , не погоджуючись із рішенням судді суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- з тексту оскаржуваного ними вироку можливо ідентифікувати Особу 12 як ОСОБА_7 , оскільки у ньому зазначено поштову та електронну адреси, номери та серії нотаріальних бланків приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 ;

- у вироку недвозначно стверджується про співучасть ОСОБА_7 , зокрема, із ОСОБА_8 у вчиненні ряду тяжких злочинів;

- повертаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду не перевірив належним чином наведених обставин, унаслідок чого дійшов передчасного висновку про те, що апеляційну скаргу подано особою, яка не має права її подавати, та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Від прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000001784 ОСОБА_9 надійшли заперечення, в яких він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги захисника ОСОБА_6 .

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу судді суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без зміни.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК установлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_7 , стверджує про те, що оскаржувана ухвала судді Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року не відповідає нормам КПК, а вирок стосовно ОСОБА_8 на підставі угоди про визнання винуватості стосується інтересів ОСОБА_7 .

Проте Суд уважає доводи сторони захисту неспроможними з огляду на таке.

Так, за приписами ч. 4 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому цим Кодексом, на підставах, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Положеннями ч. 4 ст. 394 КПК визначено, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має на це права.

Верховний Суд України в постанові від 03 березня 2016 року у справі № 5-347кс15 зробив правовий висновок про те, що конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження. При цьому відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК, за умови, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів, не є перешкодою в доступі до правосуддя та зверненні до суду вищої інстанції, що передбачено ч. 2 ст. 24 КПК. Отже, при вирішенні питання, чи є підстави для оскарження рішення суду до суду вищого рівня певною особою, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, ключовим є з`ясування, чи насправді це рішення стосується інтересів конкретної особи.

За висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 639/2837/19, суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи.

Не погоджуючись із вироком Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій навів обґрунтування своєї позиції та просив змінити цей вирок, виключивши з нього посилання як на встановлений факт на те, що приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_7 була залучена до вчинення злочину, знала про наміри осіб, які до неї звернулись, діяла всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», зловживала своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди, погоджувала документи з метою приховування злочину чи імітації цього правочину під законний, а також інші формулювання про незаконність дій ОСОБА_7 та її обізнаність з протиправними намірами осіб, що до неї звернулись.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК повернув захиснику апеляційну скаргу, подану ним в інтересах ОСОБА_7 - особи, яка не має права оскаржувати вирок стосовно ОСОБА_8 на підставі угоди про винуватість:

- ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не є підозрюваною, обвинуваченою чи прокурором;

- прізвище ОСОБА_7 у вироку не згадується;

- її особу з тексту вироку неможливо ідентифікувати;

- оскаржуваний вирок не стосується інтересів ОСОБА_7 .

Колегія суддів касаційного суду з цим висновком судді-доповідача погоджується, вважає його цілком обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Крім того, колегія суддів зважає й на те, що вирок, ухвалений на підставі угоди стосовно однієї з декількох осіб, не має преюдиціального значення для кримінального провадження стосовно інших осіб та не є доказом винуватості цих осіб (статті 84, 90 КПК).

Така позиція підтверджується усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, відображеною у судових рішеннях, зокрема, у справах № 991/2288/21, № 554/8321/23, № 991/6004/21, № 686/26679/19.

Натомість захисник ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах не навів достатньо переконливого обґрунтування своїх доводів про те, що вирок стосовно ОСОБА_8 дійсно стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_7 .

Відтак підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 . Суд не вбачає, ухвала судді апеляційного суду є законною та вмотивованою.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд

постановив:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу судді Полтавського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, якою повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12023000000001784 стосовно ОСОБА_8 - без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3