Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 25 квітня 2023 року

у справі № 753/130/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо обставини, яка не може бути підставою для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за: ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці; ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки; ч. 1 ст. 263-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.

Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України скасовано та кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості в суді та вичерпані можливості їх отримати.

В порядку ст. 404 КПК України вирок районного суду щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України змінено. На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_7 від покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до положень ч. 1 ст. 236 КПК України вказаною нормою передбачено коло осіб, які запрошуються для участі в проведенні обшуку (учасники) та особи яких запрошують чи забезпечують для присутності.

Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб'єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК України мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК України порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).

ВИСНОВКИ: не може бути підставою для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом те, що кількість учасників, зафіксована на відеозаписі обшуку є більшою, ніж зафіксовано в протоколі обшуку. Присутність же більшої кількості осіб, а ніж вказано в протоколі, автоматично не впливає на достовірність, належність та допустимість проведення цієї слідчої дії і законність вилучення під час обшуку речей.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: оцінка доказів, порядок проведення обшуку, недопустимість доказів