Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 квітня 2023 року

у справі № 683/1200/18[1]

Кримінальна юрисдикція

Щодо законності проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 і ОСОБА_10 визнано винуватими за епізодом від 06 березня 2018 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК і засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла; за епізодом від 16 березня 2018 року кваліфіковано дії ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 185 КК та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла.

За цим же вироком ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за епізодом від 21 березня 2018 року виправданоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинено ними.

Апеляційний суд скасував вирок районного суду в частині виправдання, зокрема ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК за епізодом від 21 березня 2018 року та в частині вирішення питання про речові докази. Ухвалив свій вирок за яким визнав ОСОБА_9 і ОСОБА_10 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК. Постановив вважати ОСОБА_9 і ОСОБА_10 засудженими до покарання за: ч. 3 ст. 187 КК -у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла; ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки; ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, крім житла.

ОЦІНКА СУДУ

Як зазначено в ч. 1 ст. 234 КПК, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

При цьому перевірка наявності фактичних підстав для проведення обшуку передбачає з'ясування декількох обов`язкових складових, визначених законодавцем у ч. 5 ст. 234 КПК. Зокрема, відповідно до вказаної норми (в редакції чинній на момент проведення слідчої дії) слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий недоведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

Крім того, ст. 233 КПК встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.

Винятком з цього правила є невідкладні випадки, пов`язані з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому разі прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

Під «невідкладними випадками» необхідно розуміти лише такі зазначені в цій нормі виключні обставини, які існували на момент проникнення до житла чи іншого володіння особи та через терміновість унеможливлювали отримання в порядку, передбаченому КПК, відповідного дозволу слідчого судді.

ВИСНОВКИ: Суд вважає, що за обставин цієї справи, на момент проведення обшуку домоволодіння існували такі обставини, які унеможливлювали отримання слідчим попередньо в порядку, передбаченому КПК, відповідного дозволу слідчого судді до проведення слідчої дії, оскільки будь-яке зволікання із проведенням обшуку в той же день, коли засуджені намагалися вчинити крадіжку з магазину та були помічені при її вчиненні, могло призвести, як до їх втечі, так і до втрати важливих доказів у справі.

Отже, проведення обшуку до постановлення ухвали слідчого судді, не свідчить про його незаконність, оскільки надалі такий дозвіл було отримано в порядку ч. 3 ст. 233 КПК. У цій справі немає сумніву щодо наявності підстав для проведення невідкладного обшуку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: вимоги до процесуальних дій, порядок проведення обшуку, підстави проникнення до житла