Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 09 травня 2023 року
у справі № 903/573/22[1]
Господарська юрисдикція
Щодо оцінки ведення бойових дій на території України як форс-мажорної обставини
ФАБУЛА СПРАВИ
Підприємства звернулось до суду з позовом про зобов`язання Товариства виконати в натурі умови договору поставки нафтопродуктів та договору поставки нафтопродуктів та поставити Підприємству за Договором - 620 л бензину А-92 та 365 л дизельного пального, за Договором - 10570 л бензину А-92 та 30075 л ДП, а всього 11 190 л бензину А-92 та 30 440 л ДП у порядку та на умовах, визначених цими договорами.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем вказаних договорів у частині своєчасної поставки товару.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у позові відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
За приписами статей 598, 599 названого Кодексу зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору і припинення визначених ним зобов'язань.
Як вказано попередніми судовою інстанцією, ведення бойових дій на території України призвело до знищення запасів пального (бензину А-95 і ДП), що має безпосередній вплив на можливість виконання Товариством своїх зобов'язань щодо постачання пального, унеможливлює постачання нафтопродуктів з Республіки Білорусь, у т.ч. з ВАТ "Мозирський НПЗ", який є виробником предмета закупівлі.
При цьому судами не з'ясовано, не зазначено і не досліджено належними доказами, в зв`язку з чим неможливість постачання нафтопродуктів (бензину і ДП) виробництва одного лише конкретного виробника унеможливлювала виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами поставки в цілому.
ВИСНОВКИ: сама по собі наявність форс-мажорних обставин, зокрема ведення бойових дій на території України, не є безумовною підставою ні для припинення зобов'язань, ні для звільнення від їх виконання. Судом має бути з'ясовано й перевірено причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами і неналежним виконанням зобов`язання у даному конкретному випадку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави припинення договору, підстави припинення договору, підстави припинення зобов'язання, форс-мажор
