Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 липня 2024 року
у справі № 380/20490/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо законодавства, що підлягає застосуванню до правовідносин, пов'язаних із питанням надання спеціального дозволу (ліцензування) на виробництво та обіг пального
Фабула справи: ПП «Нафтотермінал» звернулось з позовом до Головного управління ДПС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ґрунтував свої висновки на тому, що діяльність позивача зі змішування бензину автомобільного з додатками (присадками) не підпадає під ліцензійну діяльність з виробництва пального в розумінні Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР, оскільки в процесі такого змішування немає повного технологічного циклу виробництва, що полягає у переробленні сировини в продукцію, готову до споживання.
Суди зазначили, що до спірних правовідносин в частині визначення того, яка діяльність вважається виробництвом пального та підлягає ліцензуванню має застосовуватись Закон України №481/95-ВР як спеціальний закон, який здійснює регулювання правовідносин пов'язаних із виробництвом та обігом пального, а не приписи Податкового кодексу України.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДПС вважає, що виготовлення товарних бензинів та товарного дизельного пального методом змішування компонента бензину моторного або компонента дизельного палива з додатками (присадками) є виробництвом і їх оподаткування акцизним податком здійснюється на загальних підставах, що зі свого боку підтверджує виробництво пального без наявності відповідної ліцензії, чим порушено вимоги ст. 2 Закону України Закону №481/95-ВР.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 5 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 затверджено Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, яким встановлено вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.
Відповідно до визначених у цих нормативно-правових актах термінів, виробник - це будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) (ч. 1 ст. 1).
Верховний Суд зауважує, що норми права Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», якими регулюються спірні правовідносини, сформульовані з достатньою мірою чіткості і зрозумілості. Контролюючий орган помилково застосував приписи ПК України, які не підлягають застосуванню у цьому випадку, оскільки законодавець виразно та розбірливо сформулював тезу про необхідність отримання ліцензії «на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності», а саме на виробництво пального з деталізацією і конкретизацією такого виду діяльності: «Переробка нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, в результаті якої отримується пальне або інші продукти переробки», а не того виду діяльності, який зазначено у Податковому кодексі України.
Висновки: Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», так само як і Податковий кодекс України та підзаконні нормативно-правові акти (Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив) не підлягають застосуванню до правовідносин, пов'язаних із питанням надання спеціального дозволу (ліцензування) на виробництво та обіг пального.
Ключові слова: ліцензійна господарська діяльність, умови отримання ліцензії, податкові правопорушення