Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 липня 2024 року
у справі № 2-641/11[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо необхідності розмежування зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив:
- забезпечити обов'язкову явку в засідання заявника та державного виконавця з оригіналами всіх документів виконавчого провадження;
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця, які полягають в тому, що він без належного на нього авторозподілу виконавчого провадження, без належно винесеної ним постанови про її прийняття до провадження, виніс постанову про зміну та доповнення реєстраційних даних, не направив її сторонам виконавчого провадження, чим свідомо порушив процесуальне законодавство про виконавче провадження;
- скасувати постанову, винесену виконавцем про зміну та доповнення реєстраційних даних у виконавчому провадженні та визнати такою, яка винесена не уповноваженою на це особою.
Ухвалою суду першої інстанції:
- визнано зловживанням процесуальним правом ОСОБА_2;
- повернуто без розгляду скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
- застосовано до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у вигляді накладення штрафу та стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України, штраф в сумі 776,70 грн, що складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 3 частини другої статті 44 ЦПК України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України).
У справі, що переглядається: суди встановили, що всі чотири скарги ОСОБА_2 (від 31 травня 2023 року, від 12 червня 2023 року, від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року) мають ідентичне обґрунтування неправомірних дій державних виконавців, заявлені ідентичні за змістом вимоги щодо державного виконавця Батика А. О., скарги практично дослівно відтворюють одна одну; скарги всі містять однакові вимоги до державного виконавця Батика А. О. та обґрунтовуються тими ж самими обставинами. Єдина відмінність скарг від 05 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року полягає в тому, що в скарзі від 14 липня 2023 року по її тексту міститься посилання на подачу скарги від 05 липня 2023 року. Зі змісту скарги не встановлено нових підстав чи інших обставин, якими ОСОБА_2 обґрунтовує неправомірні дії державного виконавця.
За таких обставин, визнавши подання четвертої скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( зловживанням процесуальними правами, суди зробили обґрунтований висновок про повернення скарги.
ВИСНОВКИ: потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідки щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність учасників справи, заходи процесуального примусу, відповідальність за зловживання процесуальними правами