Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 червня 2024 року
у справі № 910/10901/23
Господарська юрисдикція
Щодо правового статусу позичальника згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
ФАБУЛА СПРАВИ
Національний банк України звернувся до господарського суду з позовом до Державної іпотечної установи, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінет Міністрів України, Приватне акціонерне товариство "Українська фінансова житлова компанія", Міністерство економіки України, про стягнення 6 342 159,69 грн, про стягнення 6 342 159,69 грн.
Господарський суд рішенням, яке апеляційний господарський суд залишив без змін постановою, позов задовольнив частково; стягнув з Державної іпотечної установи на користь Національного банку України 1 602 647,57 грн інфляційних втрат, 386 126,72 грн 3% річних, 29 831,61 грн витрат по сплаті судового збору, в іншій частині в позові відмовив повністю.
ОЦІНКА СУДУ
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Відносинам, які виникають при обігу цінних паперів, зокрема, облігацій, притаманні властивості правовідносин позики, а саме: 1) передача однією стороною (власником (першим власником) облігацій) іншій стороні (емітенту) грошових коштів; 2) обов'язок сторони, яка одержала грошові кошти (емітента) повернути стороні, яка надала такі грошові кошти (власникові (першому власникові) облігацій) таку ж суму грошових коштів (вартість облігацій) та сплатити дохід за такими облігаціями.
Зміст пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК не свідчить, що при застуванні вказаних норм судам необхідно оцінювати причини невиконання особою зобов'язання щодо повернення суми позивачу та/або процентів за користування позикою, та, у випадку встановлення того, що таке невиконання є неодноразовим, систематичним, умисним та без наявності на те будь-яких підстав, і що, за наслідками такої оцінки, надає суду право виснувати, що до таких правовідносин положення вказаного пункту не можуть бути застосовані.
ВИСНОВКИ: тлумачення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення саме позичальником виконання (невиконання, часткового виконання) грошових зобов'язань за договором, відповідно до якого позичальнику було надано позику. Тобто, законодавець чітко не визначив, що зобов`язання мають виникати саме із договорів позики, як про це помилково стверджує скаржник, а вказав про виникнення зобов'язань за договорами, відповідно до яких позичальнику було надано позику.
Державна іпотечна установа, як емітент облігацій, є позичальником у правовідносинах з Національним Банком України, як новим власником цих облігацій, відповідно до правовідносин сторін у цій справі за аналогією права підлягають застосуванню норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо звільнення Державної іпотечної установи як позичальника (вказана норма не містить обмеження кола осіб, на яких вона розповсюджується) від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов'язань за договором позики (договором, до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: прострочення грошового зобов'язання, підстави звільнення від відповідальності, правовий режим воєнного стану
