Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 травня 2024 року

у справі № 676/4040/20

Кримінальна юрисдикція

Щодо допустимості доказів, отриманих під час проведення огляду місця події - службового кабінету за відсутності захисника

ФАБУЛА СПРАВИ

Місцевий суд визнав невинуватою та виправдав ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведенням, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим та за ч. 3 ст. 369 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв'язку з недоведенням, що в діянні особи є склад кримінального правопорушення.

Апеляційний суд скасував цей вирок та ухвалив новий, яким визнав винуватим і засудив особу за ч. 1 ст. 185 КК (ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК), за ч. 3 ст. 369 КК.

ОЦІНКА СУДУ

Суд послідовно визнає недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником. Це пояснюється тим, що право особи давати показання без застосування примусу є вкрай важливим для виконання завдань кримінального провадження, тому для оцінки допустимості показань визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і, як гарантія цього права, забезпечення її права бути представленою захисником. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань, а тому такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань.

У цій справі не йдеться про допустимість показань, наданих ОСОБА_8 під час огляду місця події, оскільки апеляційним судом при оцінці обставин справи брався до уваги протокол цієї слідчої дії, в якому зафіксовано виявлення на робочому столі слідчого ОСОБА_10 . наданих ОСОБА_8 грошей, які в подальшому визнані речовими доказами.

Підходи до оцінки допустимості доказів, які існують незалежно від волі особи, суттєво відрізняються від оцінки показань особи. Фактори, які здатні зумовити недопустимість показань особи, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.

ВИСНОВКИ: хоча при проведенні огляду місця події після затримання засудженого не був присутній захисник, за обставин цієї справи в Суду немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості - існування речових доказів незалежно від волі засудженого.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: право на захист, критерії допустимості доказів, порядок проведення слідчих дій