Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 25 червня 2024 року

у справі № 806/1899/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо наслідків відсутності певних документів, які не віднесені законодавством з питань ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності до первинних, що стосуються інвентаризації запасів підприємства

Фабула справи: ТОВ фірма «ДМ-Продукт» звернулося з позовом до ГУ ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Рішенням окружного адміністративного суду, яке залишено без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано оспорювані податкові повідомлення рішення.

Мотивація касаційної скарги: ГУ ДФС зауважив, що враховані судами як належні й достатні акти списання не містять інформації про місця зберігання списаних товарів, дати їх придбання та дати закінчення строків придатності, а також щодо встановлення винних осіб; водночас позивач не надав доказів знищення, утилізації або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної харчової продукції.

Правова позиція Верховного Суду: на підприємстві може бути проведена інвентаризація запасів (наприклад, продовольчих товарів, придбаних у минулих періодах, для подальшого перепродажу) з метою встановлення фактів спливу строків придатності таких та їх вилучення з обігу шляхом списання. При проведенні такого виду інвентаризації інвентаризаційною комісією мають бути встановлені та зафіксовані дані щодо найменування та обсягу (кількості, вартості) простроченої продукції, причини прострочення, пропозиції щодо її знецінення, списання або можливості використання у власній господарській діяльності. За результатами проведеної інвентаризації запасів інвентаризаційна комісія складає інвентаризаційний опис або акт інвентаризації, а також за наявності на те підстав (встановлення розбіжностей між фактичною наявністю активів і даними бухгалтерського обліку) - звіряльні відомості; протокол інвентаризаційної комісії за результатами закінчення інвентаризації із висновками та пропозиціями, що затверджується керівником підприємства.

Водночас, ураховуючи приписи норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, для вилучення виявлених у результаті проведеної інвентаризації протермінованих продовольчих товарів з балансу підприємства необхідно скласти відповідні первинні документи, а саме - акти на списання, у яких мають бути зазначені найменування прострочених продовольчих товарів, щодо яких прийнято рішення про списання, їх кількість та вартість, а також причини списання.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Самостійно визначити суму грошових зобов'язань на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний лише у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення сум його податкових зобов`язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Тобто юридичним фактом, який зумовлює збільшення суми податкових зобов'язань є дані перевірки результатів діяльності платника податків, які свідчать про невиконання останнім податкового обов'язку по обчисленню, декларуванню та/або сплаті суми податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.

Саме на контролюючі органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового та іншого законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні зобов`язання та застосовано фінансові санкції, довести правомірність нарахування суми таких зобов'язань.

В акті перевірки відповідачем не ставиться під сумнів фактичне придбання Товариством товарно-матеріальних цінностей (продовольчих товарів), їх вартість та кількість, наявність економічної мети та господарської потреби у їх придбанні, як і наявність правових підстав для списання таких упродовж перевіряємого періоду з причини їх псування у зв`язку із закінченням термінів придатності; по суті, стверджуючи про заниження позивачем податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток підприємства, контролюючий орган вказує на недеталізованість змісту складених за результатами проведених на підприємстві вибіркових інвентаризацій та списання товарно-матеріальних цінностей документів (описів продукції з простроченим терміном придатності, актів списання), нескладання актів інвентаризації, відсутність документальних доказів притягнення до відповідальності осіб, винних у псуванні товарів, та компенсації останніми їх вартості, а також не застосування платником позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і витрати псування цінностей». При цьому в ході здійсненої документальної перевірки податковий орган не виявив випадків оформлення ТОВ фірма «ДМ-Продукт» первинних документів, що за своїм змістом та формою не відповідають вимогам Закону №996-XIV і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Висновки: відсутність певних документів, які не віднесені законодавством з питань ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності до первинних, оформлення яких передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими з метою забезпечення проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, та/чи заповнення таких документів із незначними недоліками (а саме такими, що не спотворюють їх зміст та сутність) не може беззаперечно свідчити про наявність складу саме податкового правопорушення при формуванні позивачем фінансового результату до оподаткування.

Ключові слова: невиконання податкових зобов’язань, заниження суми податку, облік витрат